Несебир — старовинне місто та античне диво Болгарії.
Несебир (Несебър) — одне з найстаріших європейських міст, розташоване на південному сході Болгарії на Чорному морі між курортом Сонячний берег і містом Поморіє. Несебир вважається своєрідним осередком духовності і культури Болгарії.
Несебир знаходиться на романтичному скелястому півострові, 850 метрів довжиною і 300 метрів завширшки. Стару і нову частину міста Несебир з’єднує перешийок завдовжки 400 метрів.
Заснування фракійського поселення на місці сучасного Несебира відносять на кінець II-го тисячоліття до н. е. Тоді воно було відомо як «Мелсамбрія», тобто «місто Мелса», легендарного засновника поселення. Поселення мало дві зручних гавані — південну і північну, де навіть сьогодні знаходять багато останків стародавніх кораблів.
Наприкінці VI століття до н. е. до фракійських берегів прибули грецькі поселенці дорійського походження і заснували тут свою колонію. Місто, яке змінило назву на «Мессамбрія», поступово розширювалося, будувалися храми, школи, театр. З того періоду залишилися фрагменти фортечних мурів і рештки глиняного посуду.
Мессамбрійці почали карбувати власні монети близько 440 р. до н. е., приблизно з І ст. до н. е. карбували золоті монети. У міста були жваві торговельні відносини з полісами Чорного, Егейського і Середземного морів.
У 72 році до н. е. місто було здано мешканцями без опору римському полководцю Марку Лукуллу і згодом стало частиною Римської імперії. Римляни не стали руйнувати мури та громадські будівлі. Вони спорудили терми та систему водопостачання.
Месемврія, як тоді називали місто, продовжувала карбувати свої бронзові монети й залишалася важливим торговельним і культурним центром на узбережжі Чорного моря римської Фракії, попри зростання поруч Анхіалу (нині — Поморіє). Після розпаду Римської імперії Месемврія опинилась у складі її східної частини.
У IX столітті місто було зайняте болгарами та отримало сучасну назву. Найбільшого розквіту Несебир досяг в XIII—XIV століттях, в період Другого Болгарського царства. В цей період тут було побудовано близько 40 церков. Несебир називають містом з найбільшою кількістю церков на одиницю населення. Багато церков було відновлено під час археологічних розкопок та реставраційних робіт у XIX–XXI ст.
У XV столітті Несебир упав під натиском османів. Турки зруйнували його стіни, а також численні архітектурні пам’ятники. У XVIII — XIX ст. в історичному центрі були побудовані численні будівлі у стилі болгарського національного відродження.
Кілька століть тому Старий Несебир пішов під воду. Велика частина античного міста була знищена землетрусом і опинилася під водою. На поверхні залишився лише «клаптик» розмірами 300 на 850 м. Підводну частину міста можна розглянути з катера за хорошої погоди.
До нашого часу збереглися лише руїни фортечних стін і веж, побудованих з тесаного вапняку. На території заповідної частини розташовані основні міські споруди і найдавніші церкви.
Найбільшою церквою в Несебирі є церква Успіння Пресвятої Богородиці, дзвіницю якої видно здалеку. Церква була побудована в 1873 році у період болгарського відродження і на сьогодні є головною діючою святинею міста, де регулярно проводяться богослужіння. Тут зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Одигітрії і багато людей відвідують Несебир, щоб відбути тут церковне вінчання.
14 серпня 2000 року у церкві Успіння Святої Богородиці в Несебирі вінчалася Я з моїм чоловіком Сергієм.
Основна пам’ятка церкви – ікона Пресвятої Богородиці Одигітрії. Ікона написана в XIII столітті і є заступницею міста Несебира, її вважають чудотворною, вона широко відома у всій Болгарії.
Ікону виносять на хресну ходу 15 серпня у свято Успіння Пресвятої Богородиці та дня міста Несебир.
У 1994 році ікону викрали, ця подія схвилювала тоді всю Болгарію. Досить швидко поліція знайшла викрадачів, ними виявилися молоді люди віком від 18 до 20 років. Ікона була відправлена до міста Сливен для відновлення і залишалася там 3 роки, після чого була повернута з дешевшим срібним окладом. Тоді ж виникли чутки серед городян, що оригінал зник з храму і був замінений копією. Усього за кілька місяців після пограбування почалася низка нещасть серед молоді міста.
Тоді, одна з матерів, поїхала до баби Ванги. Віщунка сказала, що прокляття справді походить від ікони, бо хтось торкнувся її. Оскільки злодії були молодими людьми, то життю хлопчиків віком до 20 років загрожують нещастя. Ванга веліла всі вулиці Несебира посипати цукром (або сіллю), якщо городяни хочуть, щоб нещастя припинилося.
Мерія Несебира серйозно не сприйняла цієї ідеї. Але кілька матерів вирішили покласти край злу, ніщо не могло зупинити й інших батьків із Несебира. Вони зібрали кошти і за одну ніч розкидали близько 3 тонн цукру (або солі) на вулицях. Тільки тоді зло залишило місто, як вважають місцеві жителі.
Несебир являє собою чудовий архітектурний ансамбль, що відображає археологічний і художній вплив грецької, римської та візантійської епох. Історичний центр Несебира — це переплетення вузьких брукованих вуличок, на яких можна зустріти ранні візантійські церкви, фрагменти стародавніх стін і традиційні болгарські будинки.
Несебир є архітектурною перлиною країни та одним із найдавніших міст Європи. В 1956 році Несебир оголошений архітектурним і археологічним заповідником, а в 1983 році потрапив до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
