Стародавні містерії, які змінюють свідомість.

«Містерії» — «таїнство», що означає «бути закритим», «бути із закритими очима» «мовчати». Найдавніший текст про містерії – священна єгипетська «Книга мертвих», автором якої, за легендами, був бог Тот. Адепт, присвячений містерії, проходив ряд випробувань, які символізували його смерть і наступне воскресіння з мертвих. «Посвячені» мали зберігати все, що відбувалося під час містичних церемоній, під найсуворішим секретом.

Стародавні «книги мертвих» не лише описують передбачувані посмертні мандри душі, а й передають стани, пережиті присвяченими під час священних ритуалів — містерій та поглиблених духовних практик. У стародавніх містеріях смерті та відродження, у священних та таємних обрядах, застосовувалися психотехніки, що змінюють свідомість.

Містерії існували в багатьох частинах світу, але були поширені в Середземномор’ї. Ініціація грунтувалася на міфах про божества, що символізують смерть і відродження: вавилонські Іштар і Таммуз, єгипетські Ісіда та Осіріс, грецькі Діоніс, Аттіс та Адоніс.

Найбільш знаменитими і важливими з містерій були Елевсінські таїнства, засновані на історії про викрадення Персефони богом підземного царства мертвих Аїдом, який захопив її у свій підземний світ, і періодичних повернення Персефони на землю. Таїнства проводилися через чотири роки на п’ятий в Елевсіні — містечку неподалік Афін, протягом майже двох тисяч років, з 1400 до н.е. до 395 н.е. Останній імператор Римської імперії Феодосій своїм указом заборонив участь у містеріях та інших язичницьких культах.

Називаючи Грецію колискою європейської цивілізації, історики підкреслюють, що давні греки були надзвичайно талановитий народ, який породив безліч ідей, які дуже вплинули на решту Європи. Мабуть, роль містерій — таємниця всіх часів і народів, що найретельніше оберігається. Відомості про методи та процедури, які використовувалися в цих обрядах, загубилися у століттях.

Обряди, культові дії трималися потай від непосвячених, а ініціація об’єднувала людину з богом, аж до безсмертя. У головній залі храму Деметри одночасно проходили ініціацію до 3 тисяч неофітів.

Які методики, що змінюють свідомість, використовувалися у цих таємних обрядах, достеменно невідомо. Встановлено лише, що учасники містерій вживали напій кікеон, який містив алкалоїди ріжків, подібний за впливом з ЛСД, а вино для вакханалій містило сильнодіючі психоделічні інгредієнти.

У різних духовних філософських та містичних традиціях: веданта, буддизм, даосизм, суфізм, гностицизм, християнський містицизм, кабала описувалися переживання, які у повсякденному житті ми не усвідомлюємо.

Багато хто з духовних систем є продуктом багатовікового вивчення людської психіки та свідомості. Ці прийоми зміни свідомості відіграли важливу роль у духовній історії людства. Різні містичні традиції та великі духовні вчення Сходу становлять особливий інтерес для дослідників трансперсональної психології.

Результати сучасних досліджень свідомості підтверджують позицію давніх навчань. За допомогою низки стародавніх «священних» способів можна викликати у людини так званий холотропний стан. Ці технології поєднують у собі барабанний дріб, звуки тріскачок, дзвонів, монотонний спів, ритмічні танці, зміни ритму дихання… Особливо ефективною технологією було ритуальне вживання психоделічних рослин.

Холотропні стани були невід’ємною частиною шаманізму, ритуалів та церемоній. Вони являли собою ключовий елемент стародавніх містерій смерті та відродження. До них відносяться різні форми йоги, буддійська медитація та зосередження, багатоголосий монотонний спів, кружляння дервішів та багато інших методів для введення людини у стан зміненої свідомості.

Основою містерій смерті та відродження були міфологічні історії, де діяли різні божества, які вмирали і воскресали, або спускалися до підземного царства мертвих і благополучно звідти поверталися. Міфи про смерть і відродження були основою священних містерій, під час яких неофіти зазнавали смерті, відродження та глибокого духовно-психічного перетворення. Переживання, що виникали у посвячених, розглядалися як можливість вступити в контакт із божествами.

У Стародавньому Єгипті — у святилищах Карнакського храму, у царській кімнаті Великої Піраміди, у храмах Ісіди та Осіріса, Хатхор у Дендері, Абідосі, проводилися «Містерії Осіріса та Ісіди».

Кандидат у посвячені під керівництвом ієрофантів проходив через низку важких випробувань з метою подолати страх смерті та отримати доступ до езотеричного знання про природу, Всесвіт і людину. Міфологічною основою для ритуалу трансформації служила історія вбивства Осіріса його братом Сетом та подальшого повернення до життя за допомогою сестер Нефтіс та Ісіди. Осіріс потім став правителем підземного світу. У цих містеріях тема смерті та відродження пов’язувалася з циклом чергування дня і ночі та мандрівкою сонячного бога Амона небом і через підземний світ.

Ступінь важливості містерій для культури стародавнього світу та їх значення для розвитку європейської цивілізації очевидно, оскільки серед тих, хто пройшов посвяту, було безліч знаменитих людей давнини. У Елевсінські обряди були присвячені Платон, Аристотель, Евріпід, Софокл, Марк Аврелій.

Замкова гора у Києві

Замкова гора у Києві — справжній вузол стародавніх містерій, де історія, легенди та магія переплітаються в густу павутину київського міфу. Археологи вважають, що Замкова гора була заселена ще 4–5 тисяч років тому, за часів трипільської культури.

За легендою, саме тут князь Кий мав свою першу резиденцію, перш ніж перебратися на Старокиївську гору. У середньовіччі на горі стояв дерев’яний замок з 15 баштами, подвійними стінами, частоколом і підйомними мостами — справжня фортеця над Подолом.

Замкову гору також називали Лисою — місцем, де, за переказами, зліталися відьми з усієї України. У народних історіях Подолу згадується, що гора була магічним центром, де відбувалися шабаші, ритуали, і навіть виклик духів.

За легендою, колись Замкова гора була серцем Києва — «місцем сили», де князі радилися з духами предків, а відьми відкривали брами між світами. Але після падіння замку гора заснула, і її Хранитель — дух часу, що поєднує минуле, теперішнє і майбутнє — був ув’язнений у камені. Щоб пробудити його, потрібно пройти ритуал очищення, згадування і посвяти.

Замкова гора — місце, де і досі витає дух прадавніх часів…