Храм «Кайлас» — скарб Еллори. Індія

Індія зберігає в собі легенди та традиції, стародавні храми та «місця сили». На родючій землі Індії зародилися великі релігії – сикхізм, джайнізм, буддизм, індуїзм.

Однією з найважливіших пам’яток стародавньої історії є печерні храми Індії, які служили притулком та основним центром навчання для послідовників буддизму, індуїзму та джайнізму.

Найзнаменитіші печерні храми, що добре збереглися, розташовані в штаті Махараштра, поряд з містом Аурангабад — стародавньою столицею Імперії Моголів. Задовго до приходу монгольських завойовників цей регіон був центром розвитку торгівлі та релігії. Стародавні торгові шляхи проходили через плоскогір’я Декан, а прочани знаходили собі притулок у печерах, що перебудовувалися під духовні обителі.

Храми Еллори – справжній діамант давньоіндійського мистецтва та архітектури, які й досі є предметом суперечок серед учених. Неможливо пояснити, як було збудовано у давні віки такий величезний комплекс. У печерах Еллори розташовано 34 храми, що належать до трьох релігійних культів: 17 індуїстських, 12 буддійських та 5 джайнських храмів.

Центральною частиною архітектурної експозиції Еллори є храм Кайлас — Кайласанатха — один з найтаємничіших храмів на планеті. Кайлас — найбільший у світі монолітний комплекс, висічений із єдиної скелі.

Грандіозний скельний монолітний індуїстський храм «Кайлас» — «Кайласанатха» присвячений богу Шиві і названий на честь гімалайської вершини, що символізує в індуїзмі, буддизмі та джайнізмі Центр Всесвіту.

Висічений, як скульптура, у монолітній скелі, храм складається з трьох поверхів. Скальний масив при будівництві храму обтісувався зверху донизу, без застосування будівельних риштувань. Храм розміром 55х36 метра (загальною площею 1980 м²) розташований у центрі вирубаного в скелі двору розміром 58 х 51 метра і скелі, що йде в глиб, на 33 метри. Усередині храму знаходиться головна святиня – лінгам, символ Шиви.

Академічна наука вважає, що виникнення печерних храмів Еллори належить до епохи держави династії Раштракутів, які у VIII столітті об’єднали західні території Індії і створили тут найбільшу державу того часу поряд з Візантією та Арабським халіфатом. Нібито близько 750 року було розпочато грандіозне будівництво в Еллорі.

Спочатку весь храм був покритий білою штукатуркою. Нижня частина храму є п’єдесталом заввишки 8 метрів, на якому стоять 3-метрові статуї слонів і левів.

Храм Кайлас (Кайлаш) примітний тим, що він буквально весь покритий дуже складним кам’яним різьбленням. Розмір цього скельного храму вдвічі більший (і в півтора разу вище) знаменитого Парфенону в Афінах.

Експерти підрахували, що для будівництва Кайлаша знадобилося витягти 200 тисяч тонн гірської породи, залучити 7000 робітників на 150 років робіт!

Храм висічено з однієї базальтової скелі. У всьому світі неможливо знайти нічого подібного. Гіпотетично, якби подібний храм будували сьогодні, то знадобилося б 10 найбільших 10-тонних гірничопрохідних машин. Причому, якби вони в ідеальних умовах викопували 1000 тонн скельної породи кожна, один процес вилучення гірської породи зайняв би близько 200 днів безперервної роботи. Точність, з якою можна було б робити подібну обробку каменю, недосяжна навіть за сучасних технологій. Таким чином, була б потрібна ручна праця, щоб буквально по сантиметру вирізати храм, тому час на створення подібного храму з нуля навіть складно уявити.

Напрошується висновок: храмовий комплекс Еллори був побудований невідомою, дуже розвиненою у плані технологій цивілізацією!

Цікаві факти:

• Падишах Імперії Великих Моголів Аурангзеб зібрав тисячу найманців з метою зруйнувати храмовий комплекс Кайлаш, щоб від стародавньої споруди не залишилося і сліду. Після безуспішних спроб йому довелося залишити цю ідею, оскільки люди працювали 3 роки, проте їм вдалося завдати лише незначної шкоди храму.

• Індійські вчені вивчили склад штукатурки, що покриває стіни одного з печерних храмів Еллори, щоб з’ясувати секрет вражаючої безпеки стародавніх фресок. Взятий для аналізу зразок штукатурки показав несподіваний результат: у складі суміші для обробки стін було знайдено рослинні волокна – коноплі. Давньоіндійські штукатури додавали суміш глини і вапна 10% волокон стебел конопель.

Кайласанатх – неперевершений шедевр та вражаюча архітектурна споруда – казка, вирізана у камені! 

У 1983 році печери Еллори з храмом «Кайлаш» — «Кайласанатха» внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.