Кам’яні ланцюги індійських храмів. Канчіпурам
З давніх-давен Індія вважається найзагадковішою і наймістичнішою країною у світі. Ця країна вкрита щільною завісою таємниці. І в наші дні держава, з населенням майже 1,5 млрд. осіб підпорядкована якимось своїм, незрозумілим для європейців, духовним законам.
В Індії існує безліч стародавніх храмів з приголомшливою своєю досконалістю архітектурою. Однією з таємниць стародавньої Індії є місто Канчіпурам (Канчі) — стародавній релігійний та культурний центр Південної Індії, названий «містом тисячі гопур». Нині у сучасному Канчі 108 шиваїтських та 18 вайшнавістських храмів.
Час заснування Канчіпурама втрачається у темряві століть. Про стародавній Канчіпурам залишали свої спогади ще Калідаса — найвеличніший поет індійського середньовіччя та Сюаньцзан — китайський буддійський монах, філософ, мандрівник і перекладач часів династії Тан.
Упродовж півтори тисячі років Канчіпурам був столицею тамільських династій Паллавів та Чола, найбільшим центром буддійської та джайністської науки. Вважають, що саме там здобував освіту Бодгідгарма — перший патріарх чань-буддизму, засновник вчення чань — Дзен.
Канчіпурам вважається одним з семи священних міст індуїзму, його духовне серце — храм Варадхараджа — одне з трьох основних святилищ Вішну на півдні Індії. Місце вважається настільки святим, що вхід до храму дозволено лише індусам.
У священному ставку храму — Ананда Тіртхам, під водою у срібній скрині знаходиться статуя Вішну, яку виймають із води раз на 40 років на 48 днів після повного осушення ставка.
Легенда свідчить, що ця статуя з дерева була поставлена в храмі Варадхараджа самим Брахмою — богом творіння в індуїзмі, а створив статую Вішвакарма — божественний майстер, творець Всесвіту.
Відмінною особливістю храму Варадхараджа є величезні кам’яні ланцюги, вирубані (висічені). із цільного каменю!? Ланцюги звисають з колон величезної відкритої зали — мандапи.
У місті Еландур штату Карнатака розташований дуже простий храм Гаурішвара, збудований у XVI столітті, за правління Віджаянагарської імперії. У ньому є святилище — мандапа, яке підтримує гранітні колони, і незвичайний парадний вхід. Святилище присвячене індуїстському богу Шиві.
Стіни входу рясно прикрашені рельєфами, що зображують сцени з Пурани — текстів давньоіндійської літератури. Незвичайною прикрасою входу є, як і у храмі Варадхараджа, кам’яні ланцюги.
Кам’яні ланцюги — одна з таємниць стародавньої Індії. Залишається загадкою — хто, коли, як… і головне, якими інструментами зміг виконати цю роботу — вирубати ланцюги з цілісного каменю?!
Нічого подібного ніде у світі більше немає. Ланцюги з цілісних кам’яних блоків зустрічаються лише в Індії!
Якими секретами володіли стародавні майстри і що за інструменти були в їхніх руках? Невідомо…
Тисячолітні храми, повністю висічені з монолітних скель… цілісні кам’яні ланцюги… колони з базальту, наче виточені на якомусь величезному токарному верстаті… майстерне кам’яне різьблення …монолітний базальтовий стовп — лінгам складної 16-гранної форми… гранітні колісниці... співаючі колони, на яких грали сандаловими паличками… скульптури з базальту, нібито виконані литтям… 
Перелічувати можна нескінченно… і все це – Індія!
Мангове дерево віком 3500 років… цілісні кам’яні ланцюги… дерев’яний Вішну у срібній скрині під водою… місце, де можна знайти просвітлення (так написано в Гаруда Пурані) — все це Канчіпурам. Як тут не повірити, що його створив Брахма!
Фахівці переконані, що машинні технології в стародавній Індії – це не вигадка. Вони справді існували, але з якоїсь причини були втрачені.
Індія – незвичайна, дивовижна країна таємниць, загадок та містики…
