Мегаліти Храмової гори – місця сили Єрусалиму.
Однією з найзагадковіших споруд у Старому Місті Єрусалима. прийнято вважати тунель Західної Стіни — Стіни Плачу. Стіна Плачу – це частина стародавньої стіни завдовжки 485 метрів навколо західного схилу Храмової Гори, що вціліла після руйнування Другого Храму римлянами у 70 році н.е.
Храмова гора – найбільш священне місце для іудаїзму і третє за святістю для ісламу. Храмова гора – це обнесена високими стінами прямокутна площа, що знаходиться зі східного боку Старого міста Єрусалиму. Довжина із півночі на південь близько 480 метрів, із заходу на схід близько 300 метрів.
Висота кам’яної стіни у найвищому місці 45 метрів. Загальний об’єм кам’яної кладки стіни близько 200 тисяч м3 — трохи менший за об’єм кладки піраміди Мікерина на плато Гізи.
Храмова гора в Єрусалимі — одне з найшанованіших місць у всьому світі з дуже давньою історією. Колись вона називалася горою Моріа. На неї прийшов Авраам, щоб принести в жертву свого сина Ісаака, на ній Яків побачив уві сні сходи, що йдуть у небеса, на ній іудейський цар Давид хотів побудувати Храм, який потім і збудував Соломон — правитель об’єднаного Ізраїльського царства — ссин царя Давида та Ветсавії.
Від Храму Соломона (збудований бл. 960 року до н. е.) нічого не лишилося. Він був зруйнований вавилонським царем Навуходоносором у 586 р. до н. Через 70 років почалося будівництво другого невеликого храму, який був пограбований у ІІ. ст. до н.е. еллінами. У І ст. до н.е. повну перебудову храму розпочав цар Ірод. Зовнішня стіна храму Ірода описувала гору і мала 500 метрів завдовжки та 250 метрів завширшки. На вирівняному внутрішньому просторі була колонада з 1000 величезних колон, яка оточувала внутрішній храм із біло-блакитного мармуру, увінчаний золотим дахом.
Храм Ірода було спалено і зруйновано римським імператором Титом. у 70 р. н.е. В даний час зберігся лише фрагмент зовнішньої Західної Стіни храму, який на івриті називається Котель Маараві.
У 691—692 роках за наказом халіфа Абд аль-Маліка над Наріжним каменем — «Каменем Основи» на Храмовій горі в Єрусалимі було споруджено мусульманське святилище — Купол Скелі — одну з головних святинь ісламу. Купол був зведений для паломників, які стікалися в Єрусалим, щоб поклонитися каменю, з якого піднісся пророк Мухаммад, на якому стояв Ковчег Заповіту за часів Першого Храму і з якого, за єврейською традицією, почалося Створення світу. Зображення Купола скелі присутнє на печатці Ордену тамплієрів.
Розкопки останніх років XX століття відкрили на південь від Храмової гори нижню частину Західної Стіни, залишки стародавніх вулиць та споруд міста. На плитах кам’яної кладки однієї вулиці є ціла купа гігантських кам’яних блоків – вважається, що вони лежать тут відколи були скинуті з висоти римськими легіонерами. З іншого боку, від відкритої частини Храмової гори йде під землю довгий тунель Західної Стіни.
Спочатку це був не тунель, а частина давньої вулиці. Тунель був проритий у наш час під будинками, збудованими з часів Середньовіччя над руїнами стародавнього міста. У тунелі Західної Стіни можна побачити одне з чудес – монолітний кам’яний блок – Західний камінь вагою 520 тонн, який не тільки вирубили та обробили, але також пересунули на сотні метрів і, піднявши на висоту 8 метрів, встановили практично без зазорів по відношенню до сусідніх блоків.
Довжина Західного каменю становить 13,6 метра, висота 3 метри, орієнтовна ширина від 3,5 м і 4,5 м. Поряд зі своїм ймовірним ровесником, трилітоном Баальбека, він є одним з найбільших монолітів, створених і переміщених людьми в давнину. Як він тут опинився 2000 років тому?
Достовірної, однозначно визнаної науковою спільнотою точки зору на місце походження, технологію заготівлі та доставки Західного каменю зараз немає. Однак відомо, що він розташований у тих рядах кладки Стіни Плачу, які традиційно належать до часів Ірода Великого. Необхідний тоді будівельний матеріал — блоки вапняку — імовірно видобувався в розташованому неподалік кар’єрі.
Ряд археологів вважають, що не вся Західна стіна була збудована Іродом. Стіна складається з багатьох фрагментів, побудованих у різний час. У Тунелі можна побачити мегалітичну кладку в основі стіни, яка залягає на корінних породах.
Існує гіпотеза, згідно з якою нижні, найпотужніші мегалітичні блоки, існували і знаходилися на своєму місці ще до початку будівельних робіт Ірода, і, можливо, були використані ще під час зведення Храму Соломона. Тобто їхнє походження та час встановлення невідомі.
Мегалітичні блоки тунелю Західної Стіни схожі на мегаліти Баальбека, Перу та Болівії — відсутні щілини та матеріал, що їх цементує. Судячи з фрагментів скам’янілого дерева в мегалітичномух блоках, вік цих блоків та самої кам’яної кладки може досягати десятки тисяч років.
Можливо, найстародавніші будівлі Храмового комплексу в Єрусалимі відносяться до допотопного періоду Землі. Час останнього, за геологічними мірками, Всесвітнього потопу – 13 тисяч років тому. 
