Ком-Омбо. Храм сокола, крокодила та ініціацій.
Ком-Омбо — один з давньоєгипетських храмів ініціацій. У єгипетській «Книзі мертвих» описаний шлях, яким мав пройти той, хто прагне духовної свободи. З давніх часів єгипетські жреці займалися вивченням таємниць людської свідомості, намагаючись розгадати загадку природи чи бога. Тисячоліття тому жреці розробляли методи, які вводять людину у змінений стан свідомості.
Знамениті в Єгипті містерії Осіріса та Ісіди припускали випробування, пов’язані з чотирма стихіями: землею, вогнем, водою та повітрям. Містерії проводились у святилищах Карнакського храму, у царській кімнаті Великої Піраміди, у храмах Ісіди та Осіріса, Хатхор у Дендері, Абідосі.
Кандидат у присвячені під керівництвом жреців проходив через низку важких випробувань з метою подолання страху смерті та отримання доступу до езотеричного знання про природу, Всесвіт і людину.
У храмі Ком-Омбо проводилися ініціації подолання страху. Як пише Друнвало Мельхиседек у книзі «Стародавня Таємниця Квітки Життя», «у басейнах Ком-Омбо проходили ініціації з крокодилами, неофіти плавали з крокодилами для подолання страху, однієї з негативних емоцій. Страх був і залишається головною силою, яка гальмує людину в її прагненні Світла».
Ініціація в басейнах Ком-Омбо полягала в тому, що адепти повинні були стрибнути в підземний басейн із крокодилами та плисти під водою до одного з двох виходів. Один із виходів був зовсім темним, а в іншому сяяло світло, і адепти мали миттєво ухвалити рішення – плисти до світла чи в темряву. Якби вони обрали неправильний вихід, їм не вистачило б повітря, щоб повернутися на поверхню, ініціація на цьому й закінчилася б. Якби вони й не задихнулися, їх з’їли б крокодили. Однак, виходи з басейнів були таємничими: освітлений вихід вів у глухий кут, а темний — у канал, що дає доступ до повітря і нового життя. Під час цього смертельно небезпечного ритуалу ініційований мав навчитися відрізняти справжнє світло від хибного.
Посвячення в містерії сприймалося стародавніми єгиптянами як друге народження людини. У давньоєгипетських школах містерій учнів дванадцять років проводили через тренування, де вони віч-на-віч опинялися перед усіма відомими людині страхами. І саме в храмі Ком-Омбо проводилися ініціації позбавлення від страху.
Ком-Омбо — місто на східному березі Нілу в 50 км на північ від Асуана та за 150 км від Луксора. Спочатку Ком-Омбо іменувався Нубет, що перекладається «Місто золота». Під час правління XVIII династії фараонів Ком-Омбо був столицею незалежної провінції, за часів Птолемеїв – столицею нома.
Тутмоса III збудував тут храм, присвячений Хоруру, або Старшому Хору, брату Осіріса, Себеку та його матері Хатхор. На жаль, від цього святилища лишилися лише архітектурні фрагменти. Також відомі фрагменти споруд, збудованих тут Аменхотепом I та Рамсесом II. В даний час стародавнє місто все ще поховано під піском; розчищено лише головний храм Ком-Омбо, що знаходиться на значному піднесенні і добре помітний з Нілу.
Храм у Ком-Омбо – незвичайний, його планування вважається єдиним у своєму роді – це насправді подвійний храм, утворений із двох сусідніх храмів. Правий присвячений Себеку, богу родючості, який вважався також творцем Всесвіту; лівий присвячений Хароерісу – «Великому Хору», сонячному богу війни.
Кожен із храмів має свій вхід і своє святилище, причому Себеку було присвячено східну частину храму, а Хоруру — західну. У стіні, що розділяє святилища, знаходиться таємна кімната, призначення якої неясно. У внутрішній частині храму також є досить багато крипт та прихованих проходів.
У задній стіні храму збереглися хибні двері, в центральній ніші яких збереглися зображення «вух, що чують», «очей, що бачать» і постатей двох богів: Себека і Хорура.
Неподалік храму знаходиться складна система каналів і басейнів, в яких колись містилися священні крокодили, оточені в Ком-Омбо особливою повагою.
Біля східної стіни комплексу також було невелике святилище Хатхор, тут було виявлено численні поховання священних крокодилів у глиняних саркофагах.
На поверхні храмової стіни зберігся унікальний рельєф — зображення вісімнадцяти ритуальних та хірургічних інструментів, які фараон жертвує Хоруру — богу, який здавна вважався великим цілителем. Серед інструментів легко впізнати щипці, гачки, ножиці та ваги. Це набір божественного лікаря Хароеріса, що зцілював хвороби очей.
Щоб «бачити», тобто творити згідно з божественним задумом, необхідно вилікувати свої духовні очі.
Останні археологічні дослідження в районі стародавнього храмового комплексу міста Ком-Омбо свідчать про те, що існуюча будова храму стоїть на місці більш ранньої споруди, вік якої складає 3,7 тисяч років.
Вік найдавнішої споруди можна віднести до епохи Нового царства (приблизно 1550 — 1069 до н. е.). Розкопки в самому місті дають підставу вважати, що люди селилися на території Ком-Омбо ще в епоху Стародавнього та Середнього царств (приблизно 2778 — 1785 до н. е.).
Альтернативні історики вважають, що Ком-Омбо було зведено на місці дуже стародавньої споруди, оскільки в храмі добре видно сліди стародавнього ремонту. Огородження храму розібрано вщент і добре видно технологію застосування стяжок для скріплення великих блоків. Підлога храму виконана в стилі – «полігональної кладки».
Поодинокі блоки значних розмірів, що колись були частиною конструкції оригінальної споруди, зустрічаються окремо без будь-якої прив’язки до храму.
Цілком ймовірно, що артефакти Ком-Омбо ще чекають свого часу і під залишками пізніших будівель археологи виявлять споруди стародавніх цивілізацій, коли Єгиптом правили боги.
