Палац Топкапи – розкішна резиденція Османських султанів. Стамбул
Чудовий палац Топкапи — головний палац Османської імперії до середини XIX століття — офіційна резиденція османських султанів протягом понад 400 років. Назва Топкапи перекладається як «Гарматні ворота», так як при кожному в’їзді та виїзді султана здійснювався гарматний постріл.
Палац був побудований Мехмедом II між 1465 та 1478 роками, невдовзі після завоювання Константинополя.
Існуючий будинок звели на руїнах палацу візантійських імператорів. Топкапи розташований в історичному центрі Стамбула, на мисі Сарайбурну, у місці впадання Босфору та Золотого Рогу у Мармурове море.
Палац Топкапи влаштований за принципом чотирьох дворів, оточених стіною та розділених між собою.
Головні ворота — Ворота Повелителя ведуть у перший двір, в якому знаходилися службові та підсобні приміщення, а також стародавня церква Святої Ірини. Через мармурові Ворота Повелителя турецькі султани в’їжджали до резиденції. Саме звідси османські падишахи виходили на п’ятничну молитву до Софійського собору — Ая-Софії.
За Воротами Вітання у другому дворі, містилися канцелярія дивана та скарбниця. Тут знаходиться будівля Дивана з Баштою Правосуддя. За правління султана Сулеймана I палата з простої дерев’яної споруди перетворилася на споруду, декоровану колонами, арками, позолоченими ґратами та барельєфами.
У цій частині палацу налічується до 300 кімнат і знаходиться вхід до гарему султана, де мешкало до 1000 жінок-наложниць та дружин правителя імперії.
Проходом у третій двір служать Ворота Щастя. Тут розташовувалися гарем, Кафес, де під замком жили потенційні спадкоємці престолу, і тронний зал, в якому султан приймав іноземних послів. У цьому ж дворі розміщується одна з найстаріших будівель палацу — Скарбниця Топкапи, де зберігалися всі коштовності султана.
У четвертому дворі знаходяться павільйони Реван, Софа та Меджидія, башта Башлала.
Найважливіші події в історії палацу відбулися за Сулеймана Величного. Багато фактів історії пов’язані з ім’ям його дружини на ім’я Хюррем чи Роксолана.
Хюррем — одна з найлегендарніших особистостей, пов’язаних із палацом – наложниця, яка стала дружиною султана Сулеймана I.
За однією з версій, цю дівчину взяли в полон кримські татари в одному з сіл Речі Посполитої, потім вона була продана в рабство, а далі подарована майбутньому правителю.
Справжнє ім’я Хюррем невідоме, варіант – Анастасія Лісовська. На Заході її прозвали Роксоланою, а в султанському гаремі за її веселу вдачу дали ім’я Хюррем (весела).
Хюррем зуміла завоювати в гаремі особливу прихильність правителя у протиборстві з його головною дружиною Махідевран, і отримала офіційний титул дружини султана, що суперечило традиціям турецького імператорського двору. Хюррем народила Сулейману п’ятьох синів, серед яких спадкоємець батька – султан Селім II.
З 1924 року Палац Топкапи діє як музей. Загальна площа палацово-паркового ансамблю Топкапи, оточеного високими стінами, з усіма сусідніми садами та прибудовами, становить понад 700 тис. кв.м. Для прикраси інтер’єрів палацу Топкапи було використано близько 55 тонн золота та срібла.
Нині палац Топкапи є одним з найвідоміших музеїв світу. Число експонатів, виставлених для загального огляду, досягає 65 000 одиниць — це лише десята частина колекції музею Топкапи. Серед експонатів музею — парадна зброя (булави, штандарти, шаблі) і ювелірні вироби.
В експозиції музею представлені скарби, зібрані правителями Османської імперії протягом кількох століть. Тут можна побачити подарунки дипломатів із різних країн, предмети, виготовлені палацовими майстрами та військові трофеї.
У скарбниці зберігаються тисячі коштовностей. Особливе місце займають кинджал Топкапи, прикрашений коштовним камінням, і діамант Кашикчи вагою у 86 каратів. Серед усіх скарбів, що зберігаються в палаці Топкапи, є мантія, яку носив пророк Мухаммед.
У музеї можна побачити унікальну колекцію китайської порцеляни, що колись перевозилася Шовковим шляхом. Особливий інтерес становлять трони з цінних порід дерева, повністю вкриті золотом, прикрашені слоновою кісткою та коштовним камінням. Представлені також срібний посуд та кухонне начиння.
З найзнаменитішими скарби Топкапи пов’язані легенди.
Кинжал Топкапи ввібрав у собі історію двох імперій – Османської та Перської. Він був створений у 1747 році, за наказом султана Махмуда I, як подарунок перському правителю Надір-шаху.
Розкішна, неймовірної краси зброя, з золотими піхвами, інкрустованим дорогоцінним камінням, і рукояткою, прикрашеною трьома великими смарагдами, в оправі з блискучих діамантів, і вбудованим годинником.
Після раптової смерті Надір-шаха, подарунок повернули назад до Топкапи.
За кинджалом Топкапи через століття похмурим шлейфом тягнеться трагічна історія. За легендою, саме він служив знаряддям вбивства багатьох претендентів на султанський престол. Страти принців відбувалися під покровом ночі, а час страти фіксували на годиннику, який прикрашав рукоятку кинджала.
Діамант Кашикчи — «алмаз ложечника» (по-турецьки ложка — kaşık (кашык), входить до числа 22 найвідоміших алмазів світу.
Цей величезний камінь, грушоподібної форми і вагою 86 карат, обрамлений 49 маленькими діамантами. За одним із переказів один бідняк знайшов цей камінь у купі сміття. Не знаючи його справжньої ціни, він обміняв його в ювеліра на три ложки, а той продав камінь за десять срібних монет придворному ювеліру. Так діамант виявився у султана.
У залі Топкапи виставлено кілька тронів. Один із них, викований із чистого золота, належав іранському шаху Ісмаїлу. Трон був вивезений з Персії під час походу як трофей султаном Селімом I. Ще один трон із сандалового дерева, рясно інкрустований золотом, належав Селіму III. Тут також знаходиться трон «Байрам», виготовлений із золота. Він використовувався під час церемонії вступу султанів на престол.
Окрім коштовностей в Топкапи зберігаються головні мусульманські святині. Прапор пророка Мухаммеда привіз зі свого єгипетського походу султан Селім I. Крім прапора тут знаходиться священна мантія Мухаммеда, його два мечі та лук у золотому чохлі.
Сьогодні палац Топкапи – найпопулярніша пам’ятка Стамбула, яку щорічно відвідує близько двох мільйонів туристів.
1985 року палац Топкапи внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
