Подорожі у часі. Часові бурі — «портали» між епохами.

У критичні моменти мозок людини керує власним часом – може прискорювати його в сотні разів, а може й уповільнити. Однак ця загадкова субстанція рідко підкоряється волі людини — лише за хвилини смертельної небезпеки. А найзагадковішим феноменом часу є так звана «петля часу», коли люди та матеріальні об’єкти з минулого якимось незбагненним чином переносяться у майбутнє.

Книга британської дослідниці аномальних явищ Дженні Рендлз «Бурі часу» (Time Storms) досліджує загадкові феномени, які авторка називає «часовими бурями» — випадки, коли люди стикаються з дивними зсувами часу, петлями чи аномаліями, що не мають пояснення в сучасній науці.

Що таке «часові бурі»? Це реальні, але мало досліджені феномени, коли час може прискорюватися, сповільнюватися або створювати петлі. Існує багато прикладів, коли люди повідомляють про миттєві переміщення в просторі, відчуття «випадання» з реальності, або зустрічі з об’єктами/людьми, що виглядають так, ніби вони з іншої епохи.

Для тих, хто захоплюється легендами, міфами та аномаліями, «часові бурі» — це спроба систематизувати загадкові явища, які стоять на межі науки й містики. Рендлз наголошує, що це не фантастика, а реальні свідчення. Вона припускає існування «часових вихорів», де минуле й сучасне накладаються.

Часові вихори — це зони, що втручаються у звичний хід часу, де час і простір поводяться аномально, створюючи ефекти миттєвих переміщень, «випадання» з реальності чи зустрічей із минулим. Вихори виникають у конкретних місцях — дороги, ліси, старі міста, гори. Вони з’являються несподівано, без попередніх ознак. Людям здається, що час прискорюється, сповільнюється.

Дженні Рендлз розшукала та опитала тих, хто побував у «петлі часу». За 20 років їй вдалося знайти понад 300 осіб. У книзі «Бурі часу» Рендлз представила документально зафіксовані свідчення аномальних явищ, що відбулися у різних куточках світу, які допомогли їй створити портрет так званих «часових бур».

Деякі вчені вважають, що «часові бурі» — це «часова петля» —  феномен, коли минуле й сучасне (або навіть майбутнє) накладаються одне на одне, створюючи відчуття «зупинки» чи «перезапуску» реальності. Дженні Рендлз описує їх як найбільш загадковий прояв «часових бур», адже тут не лише змінюється сприйняття, а й виникає реальне зіткнення різних епох.

Основні риси часових петель

• Повторення подій: люди відчувають, що певна сцена чи дія відбувається двічі, ніби «перемотування».
• Накладання епох: сучасні люди бачать об’єкти чи людей з минулого, які існують паралельно з теперішнім.
• Зміна середовища: навколишній простір може раптово виглядати так, ніби він належить іншому часу (старовинні будівлі, відсутність сучасних технологій).
• Відчуття що «застряг» у часі: свідки описують, що ніби опинилися в «петлі», де час не рухається вперед.

Приклади з досліджень Рендлз

• Подорожні на дорогах: водії повідомляли, що бачили старовинні екіпажі чи людей у костюмах XIX століття, які зникали після кількох хвилин.
• Мандрівники в містах: туристи описували, що раптово опинялися на вулиці, яка виглядала так, ніби вона з іншої епохи — з будівлями та магазинами, яких давно не існує.
• Повторення моментів: деякі свідки відчували, що проживають одну й ту саму хвилину двічі, ніби «застрягли» в часі.

«Часові бурі» мабуть здатні впливати на гравітацію, переміщати об’єкти у просторі, і навіть уможливлюють подорож у часі.

Ми звикли думати, що час минає постійно і лише від минулого до майбутнього. Він рухається через послідовність моментів, які ми називаємо словом «зараз». Однак те, що ми бачимо і відчуваємо як реальність, може бути лише ілюзією. Не виключено, що часу взагалі не існує. Все, що здається нам знайомим у навколишньому світі, може бути ілюзорним.

Час – мінлива категорія, він може прискорюватися, сповільнюватись, розтягуватися або навіть зупинятися. Час матеріальний, він переносить енергію зі швидкістю більшою, ніж швидкість світла, час може втручатися у події, підживлювати їх енергією чи, навпаки, забирати енергію.

Теорія відносності, і квантова фізика продемонстрували, що час не є лінійною послідовністю, що в певному сенсі допускає можливість отримання інформації з майбутнього. Коли наука подолає ілюзію реальності, пов’язаної рамками часу, принцип причини та наслідку виявиться неспроможним. Виявиться, що простір, час, минуле, майбутнє, слідство і причина — це лише слова.

У книзі «Бурі часу» Дженні Рендлз пише:

«Що якщо ми виявимо, що наші нащадки потай живуть серед нас, дізнаємося, що вони використовують ту спадщину, яку ми будуємо сьогодні цими дивними експериментами з простором і часом?

Як зміниться наш світ, якщо ілюзії часу розколяться назавжди? Один із найбільших сподівань наукової фантастики незабаром може здійснитися. У багатьох відношеннях концепція подорожі в часі, можливо, вже стала істинною. Тому що з погляду подорожі в часі, завтра це насправді сьогодні».

Існує місце, де час не лінійний. Сьогодення, минуле та майбутнє там злиті докупи, і ми можемо подорожувати через них.

У статті використано фотографії Lincoln Harrison