Скелі Метеори. Печера Теопетра. Греція
Метеори — одне з найзагадковіших і приголомшливих видовищ багатою пам’ятками Греції. «Парять у повітрі» — саме так перекладається з грецької «Метеор».
Монастирі Метеори, що примостилися на верхівках абсолютно неприступних стрімких кам’яних шпилів, розсіяні Фессалійською рівниною на північ від міста Каламбака. Вони побудовані на скелях, що складаються із суміші пісковика та уламкової гірської породи, що досягають у висоту 600 метрів над рівнем моря, у горах Фессалії на півночі Греції.
60 млн. років тому ця частина Греції була дном океану. Потім вода почала відходити, поступово вимиваючи пісок та інші відкладення з більш твердих порід, і згодом над квітучою Фессалійською долиною залишилися стояти кілька десятків гігантських кам’яних «пальців» від 300 до 500 метрів заввишки.
У Метеорах нома Трикала в периферії Фессалія знаходиться печера Теопетра, яка є значним науковим інтересом. Печера розташована біля підніжжя 100-метрової вапнякової скелі, яка височить над селом Теопетра. Неподалік протікає річка Летайос. Геологи стверджують, що вапняковий пагорб утворився між 137 та 65 мільйонами років тому.
Розкопки у печері Теопетра грецькі археологи проводять уже 25 років поспіль. Знайдені в печері діатомові водорості дають змогу оцінити палео-клімат та проаналізувати кліматичні зміни в добу останнього льодовикового періоду.
2010 року Міністерство культури і туризму Греції офіційно повідомило про знахідку кам’яної штучної стіни, вік якої оцінюється приблизно 23 тис. років тому, тобто вона відноситься до доби палеоліту.
Кам’яна стіна біля входу в печеру Теопетра є найдавнішими руїнами у світі – вважається, що це найдавніша рукотворна споруда, яка коли-небудь була знайдена. Археологи вважають, що стіна, можливо, була збудована як бар’єр, щоб захистити мешканців печери від холодних вітрів у розпал останнього льодовикового періоду.
Датування штучної стіни, яка обмежувала вхід у печеру на дві третини, виконано методом оптичного датування. Вік стіни абсолютно точно збігається з останнім льодовиковим періодом.
Печера Теопетра чотирикутна по формі, з невеликими нішами по периферії, площею близько 500 кв.м. Печера була вперше розкопана в 1987 році, і на цьому місці було знайдено кілька артефактів, таких як крем’яні та кварцові знаряддя, кістки тварин та прикраси із зубів оленя.
Крім того, є радіовуглецеві свідчення того, що люди населяли печеру протягом майже 50 000 років, охоплюючи середній та верхній палеоліт, мезоліт, неоліт, плейстоцен, голоцен та пізніші періоди.
У Теопетрі дослідниками було знайдено сліди гомінідів, надруковані на земляній підлозі печери. Було висловлено припущення, що сліди зробили дітьми неандертальців віком від двох до чотирьох років, які жили в печері в період середнього палеоліту.
Однією з найважливіших знахідок у печері Теопетра, виявленої в 1993 році, були останки дівчини, яка жила в Греції в епоху мезоліту, близько 7000 років до нашої ери. Вчені зі Швеції та грецького Афінського університету за виявленими кістками реконструювали обличчя дівчини. Її назвали Авги, у перекладі з грецької «світанок», оскільки вона жила під час зародження цивілізації. На основі аналізу кісток та зубів дівчини встановлено, що Авгі померла у віці від 15 до 18 років.
За словами професора Афінського університету Маноліса Папагригоракіса, він поставив перед собою завдання звести греків «віч-на-віч» з їхніми предками. Ортодонт професор Папагригоракіс використав зуби Авги як основу для повної реконструкції її обличчя. Авги виставлено у Музеї Акрополя в Афінах.
Колиска цивілізації Греція має чимало пам’яток, від яких захоплює дух, але скелі, печери та Монастирі Метеори, що стоять на вершинах гігантських скель і нібито парять у повітрі, безперечно, є одними з її головних скарбів.
1988 року Монастирі Метеори були включені до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
