Софіївка – перлина в короні парків, вічний пам’ятник коханню.
У старовинному місті Умань, що розташоване в Черкаській області, знаходиться одна з найвизначніших пам’яток ландшафтного мистецтва в Європі – Національний дендрологічний парк Софіївка — шедевр світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX століть.
Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умань, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької.
Кажуть, любов здатна творити чудеса. У цьому не виникає сумнівів, коли перед твоїм поглядом відкривається уманська Софіївка – дивовижний рукотворний сад, в якому переплелись казка та реальність, легенди та міфи.
Історія Софіївського парку бере свій початок у 1785 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму у графині Радзивілл, де її до глибини душі вразив парк Аркадія:
«Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад в Криму?» – запитувала вона в нащадка гетьмана Речі Посполитої.
У ті часи маєток Потоцьких був майже розорений, і він не міг собі дозволити навіть затишного закутку на березі моря, проте це не стало перешкодою для графа, який був осліплений чарами Софії.
Софія була однією з найкрасивіших жінок того часу. Для когось вона дочка грецької куртизанки та купця, а для когось – символ витонченості, краси та мудрості. Одне залишається незаперечним – за серце цієї жінки боролись найвпливовіші чоловіки того часу.
Будувати Софіївський парк було доручено польському артилерійському офіцеру Людвігу Метцелю, котрий мав за плечима великий досвід в військовій топографії та інженерії. Однак, саме дендропарк Софіївка став вінцем його кар’єри та найвизначнішим проектом всього життя – на його могилі у Варшаві викарбувані слова, що це підтверджують: «Тут похований прах будівничого Софіївки».
Дендропарк Софіївка повинен був стати не лише найбільшим, але і найкрасивішим у Європі: з живописними схилами, дивними скелями та підземними водоймами. Людвіг Метцель зумів на полотно природи і людської праці покласти образи безсмертних героїв Гомерівської «Одисеї» та «Іліади».
Парк будувався упродовж шести років, і був подарований Софії Вітт-Потоцькій у день її іменин в травні 1802 року. Ідея спорудження парку в романтичному стилі з використанням римської та грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки.
Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній — близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну річку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м).
Також у «Софіївці» є чимало алей і ландшафтних ділянок: Єлисейські поля, Англійський парк, Мала Швейцарія, Партерний амфітеатр.
Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), гроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури.
У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною. У парку навіть зберігся «гайдамацький» дуб віком біля 400 років. За народними переказами, саме під його кроною збиралися на наради гайдамаки легендарних українських ватажків.
Дендрологічний парк «Софіївка» — це зразок пейзажного паркового мистецтва — композиції води, землі, каменів, рослин, архітектурних споруд і скульптур. Площа парку сягає 180 гектарів.
Головна прикраса парку – фонтан «Змія», що встановлений посередині Нижнього ставу. Висота фонтану досягає 12—16 метрів. Спочатку вода фонтану линула в висоту просто з отвору в камені і фонтан називався «Самсон». Пізнішена камені була встановлена скульптура змії. Змія була вилита з бронзи невідомим майстром. Якщо її вузол розтягнути в довжину, вона буде розміром в 10,6 м.
Найбільш романтичним закутком парку можна назвати затишний «Острів кохання», попередня назва — острів Анти-Цирцеї. що розмістився в розширеній частині Верхнього ставу. Павільйон будувався в готичному стилі, але після відвідування парку у 1847 році Миколою І за його вказівкою цей павільйон було знесено, а на його місці 1850 року побудували новий в стилі епохи Відродження. Він існує і в наш час, і його називають відповідно до кольору первісного пофарбування — Рожевим.
На березі Верхнього ставу розміщений Амстердамський шлюз. Шлюзове облаштування створено в перший період будівництва парку і призначене для пропускання човнів з Верхнього ставу в підземну річку Ахеронт.
Парк Софіївка оточений атмосферою містики, таємничості та романтики.
Згідно наказу Потоцького, при вході до однієї з печер було написано:
«Забудь про біди та прийми вічне щастя. Якщо ти щасливий, то стань ще щасливіше».
Згідно повір’ю, кожен, хто зайде до печери, забуде про горе на незгоди. Люди вірять в ці пророчі слова, тому прозвали це місце «Печера Щастя».
Романтична історія створення національного дендрологічного парку залишила по собі безліч загадкових міфів та легенд.
Туристи, спускаючись по річці, просять човняра починати маршрут з кінця – згідно давньогрецьких міфів, початок ріки – це життя, а кінець – смерть. Розпочинаючи шлях з кінця ріки, ви повертаєтесь до життя, залишивши позаду всі незгоди та переживання.
Якщо побувати біля скульптури Венери Купальниці і випити води з її джерела, тіло покинуть всі недуги та хвороби.
У людини, на котру не впаде жодна краплина води під час проходу під 15-метровим Великим водоспадом, здійсниться найзаповітніша мрія.
Національний дендрологічний парк «Софіївка» за гармонією природи і мистецтва є кращим серед світових зразків ландшафтних парків, це місце, де можна поринути у казковий романтичний світ природи, краси і кохання…
У 2007 році парк «Софіївку» визнано одним із Семи чудес України.
