Стамбул — місто контрастів, східної екзотики, скарбниця історії.
Стамбул, колишній Константинополь, є одним із найвідоміших міст світу, яке вражає своїм неперевершеним поєднанням різних культур, історичних етапів й архітектурних стилів.
Стамбул – найкрасивіше стародавнє місто, в минулому — столиця Візантійської імперії, місце, де зливаються воєдино Схід та Захід. Стамбул розташувався на берегах протоки Босфор — у місці, де зустрічаються води Чорного та Мармурового морів, і проходить кордон між Європою та Азією.
Стамбул — одне з найбільших і найцікавіших міст у світі, це єдине місто, розташоване одночасно на двох континентах.
Найцікавіші місця і пам’ятки Стамбулу, які варто побачити аби цілковито зануритись в неповторну атмосферу цього дивовижного міста.
Блакитна мечеть
Блакитна мечеть – один з найпрекрасніших по красі і величі пам’ятників архітектури Стамбула. Наказав звести цей справжній витвір мистецтва молодий правитель османів – Султан Ахмед I. Пізніше вже жителі європейських держав дали релігійної святині іншу назву – Блакитна мечеть, яка міцно закріпилась за нею і сьогодні знаходиться у всіх на слуху навіть більше, ніж оригінальна назва «Султанахмет мечеть» (Sultanahmet Camii).
Будували мечеть Султанахмет протягом довгих семи років. Проектування почалося в 1609 р., а свої двері для віруючих мечеть відкрила тільки в 1616 р.
Сам молодий султан зміг милуватися своїм шедевром всього лише 1 рік після закінчення будівництва. Коли правителю виповнилося 27 років, він захворів на тиф і, на превеликий жаль, помер. Місцем його поховання став великий сад при мечеті.
У релігійних спорудах тих часів максимальне число мінаретів, яке належало зводити, не могло перевищувати чотирьох. Проте Блакитна мечеть відома своїми шістьма мінаретами. Таке відходження від канонів відразу ж обросло безліччю легенд. За однією з них, архітектор Мехмет Ага просто не розчув слова султана, і сталася помилка. Ахмед сказав фразу «алтин Мінаре», що в перекладі означає «золоті мінарети», а архітектор розчув тільки «алти Мінаре», що перекладається не інакше як «шість мінаретів», що і стало причиною такого облаштування мечеті.
У головному залі мечеті площею 2646 м2 одночасно можуть розміститися 35 тисяч чоловік.
Опорами для центрального купола служать 5 рівнозначних колон, діаметр кожної з яких дорівнює 5 м.
Айя-Софія
Айя-Софія — одна з найвизначніших пам’яток Стамбулу з дуже не простою долею: спочатку це був православний храм, потім — мечеть, потім — музейний комплекс, і нині – знову мечеть.
Розташована Айя-Софія в історичному центрі Стамбула.
Споруда заввишки 55 метрів з діаметром купола 31 метр більше 1000 років утримувало звання найбільшого храму в християнському світі. Почалось будівництво ще за часів імператора Костянтина і тривало 13 років. Пережила споруда безліч негараздів – руйнівні пожежі, землетруси, війни.
Свята Софія є видатною пам’яткою візантійського зодчества. Чотири мінарети нагадують про захоплення міста османами, коли собор став мечеттю.
Зміни торкнулися і внутрішнього оздоблення, багато мозаїки і фрески виявилися замазані штукатуркою. Згодом більшість з них вдалося відновити, інші ж були втрачені. Мозаїки зображують лики святих, біблійні сюжети, імператорів. Одним з найвидатніших є образ Богоматері з немовлям, що датується IX століттям. Частина коштовних речей того часу також дійшла до наших днів і вражає розкішшю.
Незвичайною пам’яткою собору є покрита міддю колона. Кажуть, якщо доторкнутися до її поверхні і загадати бажання, то воно збудеться. Одне з вікон собору відоме тим, що навіть в спекотний день з нього віє прохолодою, за що його називають «холодним вікном».
З 1934 року Айя-Софія є музеєм, який охороняється ЮНЕСКО як об’єкт всесвітньої культурної спадщини.
Галатська башта
Ще один ізсимволів міста – розташована на півночі Золотого Рогу — Галатська башта. Це одна з найвищих і найстаріших веж Стамбула, висотою 63 і діаметром 9 метрів. З неї відкривається приголомшливий панорамний вид на місто, Босфорську протоку і Золотий Ріг.
Вежа була побудована генуезцями в 1348-1349 роках як частина захисної стіни, що оточувала їх квартал Галата, що знаходиться навпроти історичної частини Константинополя. Генуезці прозвали свою вежу «Башта Ісуса» і використовували її для спостереження за портом в бухті Золотого Рогу.
Після завоювання міста турками Галатську вежу стали використовувати як пожежну. У XVII столітті саме з цієї башти Ахмед Челебі Хезарфен здійснив свій переліт через Босфор на саморобних крилах, пролетівши 6 кілометрів і приземлившись в районі Бешикташ.
Для туристів вежа була відкрита в 1967 році після реставрації, тепер всередині неї помістилися ресторан і нічний клуб. У вежі є пара ліфтів, які піднімають відвідувачів на оглядовий майданчик на висоті 52 метри.
Цистерна Базиліка
Цистерна Базиліка – одне з найбільших і добре збережених підземних водосховищ Константинополя. Тут зберігався резерв питної води на випадок посухи або облоги міста. Вода доставлялася водогонами і акведуками. За своїм прямим призначенням зараз не використовується, з 1987 року є музеєм.
Цистерна Базиліка була побудована за імператора Юстиніана (527-565 роки) І служила підземним водосховищем, обслуговуючим Імператорський палац аж до XVI століття. Потім вона служила для поливу садів Палацу Топкапи, а з розвитком водопроводу в Стамбулі пішла у забуття до тих пір, поки не відкрилася як музей.
Водосховище є гігантською підземною спорудою, довжиною 145 метрів і шириною 65 метрів. Його площа – 9800 кв. м і воно має ємність 80 000 м³ для зберігання води.
Стелю споруди підтримують 336 колон, що стоять в 12 рядів по 28 в кожному. Найцікавіші з них – це 2 колони, підстави яких прикрашають величезні голови Медузи Горгони. Існує думка, що будівельники водосховища навмисно так недбало поклали голови медуз – одна лежить на боці, а інша зовсім перевернута, щоб показати зневажливе ставлення до язичницьких пам’ятників.
Гранд Базар — Капали Чарши
Стамбульському Гранд базару 560 років і його по праву вважають одним знайдавніших і найбільших критих базарів у світовій торгівлі.
Це місто в місті, мініатюра живописного і яскравого Стамбула. Базар має старовинну історію. Кількість відвідувачів тут налічує понад півмільйона людей щодня. На території базару знаходиться близько 4 тисячі торгових точок і крамниць.
Почали будувати базар ще в період правління султана Мехмеда II (Мехмеда завойовника) відразу після взяття Константинополя в 1464 році. Назви місць нагадують минулі часи, коли для кожного виду торгівлі відводився свій квартал: вулиця ювелірів, вулиця торговців килимами, вулиця виробників тюбетейок.
Величезний архітектурний комплекс площею 31 тис. кв. метрів, з’єднують в єдине ціле 58 вулиць. Крім того, Гранд Базар включає в себе 2 мечеті, 4 фонтана, 2 хамама, 40 готелів та навіть 1 школу.
Будівлю базару виконано у візантійському стилі, дах прикрашають свинцеві куполи та вікна. Всередині особливу велич будівлі надають склепінчасті арки.
Основою ж всього базару служать 2 Бедестани (старовинні криті частини ринку, навколо яких він розростався): Внутрішній Бедестан і Сандаловий Бедестан. Внутрішній Бедестан вважається серцем Гранд Базару і його головною скарбницею, тут можна придбати дивовижні речі: красиві предмети меблів, мідні вироби, перламутрові дзеркала, інкрустовану зброю, ікони, свічники, старовинні монети, золоті і срібні прикраси і безліч інших коштовностей. Крім того, саме ця частина Базару найбільше просякнута романтикою старого Стамбула.
Всього у Капали Чарши є 18 воріт, серед яких найбільш примітними є центральні ворота «Нуруосманіе» (розташовані поруч з площею Чемберліташ), які прикрашає напис «Бог милує того, хто присвячує себе торгівлі» та ворота Байязід, розташовані поряд з площею Beyazıt.
Топкапи
Розкішний і монументальний, величний Палац Топкапи довгий час був головною резиденцією багатьох турецьких султанів. Саме його стіни бачили неземну пристрасть Сулеймана I і його наложниці Роксолани.
За 6 століть свого існування Палац Топкапи став свідком безлічі подій турецької історії, по його залах ходили великі люди, в його стінах вирішувалися питання світового значення, так як перед силою і міццю Османської імперії тріпотіли багато країн світу.
Архітектурний вигляд Палацу вражає своєю міццю і монументальністю. Він займає площу в 700 тисяч кв. метрів і оточений стіною, довжина якої становить 1400 метрів. Влаштований Палац за принципом чотирьох дворів, оточених стіною, але розділених між собою. В першому дворі — службові та підсобні приміщення Палацу, у другому дворі – канцелярія і скарбниця, в третьому – гарем і внутрішні покої, в четвертому дворі — павільйони Рева, Меджидия, мечеть Софа, вежа Башлай, павільйон для обрізання, султанська гардеробна.
Своєю величчю Палац Топкапи підтверджує свій статус головної султанський резиденції, який він носив з моменту свого зведення аж до XIX століття, і статус Найбільшою пам’ятки Туреччини, який він носить і донині.
Незвична пам’ятка Стамбулу — Обеліск Феодосія — давньоєгипетський обеліск фараона Тутмоса III. Встановлений римським імператором Феодосієм Великим у 390 році н. е. на роздільному бар’єрі колишнього іподрому Константинополя (теперішня площа Султанахмет). Є найкраще збереженим з усіх привезених у Константинополь обелісків і єдиним, привезеним безпосередньо з Єгипту. 
Стамбул – місто контрастів, острів яскравої величі і тихого смутку за минулим… місток між континентами та віросповіданнями… скарбниця історії та архітектурних шедеврів.
