Стародавні китайські кулі-головоломки – кулі диявола.
Протягом багатьох століть китайське прикладне мистецтво було відоме у всьому світі своєю неймовірною красою та витонченістю.
Різьблення по кістці в стародавньому Китаї — одне з ранніх форм мистецтва. Воно виникло ще 3700 років до н. е., коли на рівнині річки Хуанхе водилися слони.
Гуанчжоуський стиль різьблення розвивався протягом кількох століть, його витоки сягають часів імператорських династій Мін і Цин. Найбільшого розквіту мистецтво різьблення по кістці досягло в епоху династії Мін (1368-1644 роки).
Під час правління династії Шан-Інь (1700 — 1045 до н.е.) ремісники досягли значних успіхів у різьбленні по кістці. Вони не тільки вміло підкреслювали природну красу цього матеріалу, а й інкрустували його напівдорогоцінним камінням.
В епоху династії Чжоу (1045 — 221 до н.е.) китайські майстри виготовляли ще більш складні вироби з кістки, багато інкрустовані і оброблені різьбленням. В історичних документах, що належать до періоду Воюючих Держав (475 — 221 р. до н.е.) згадано, що чоловік на ім’я Менчан, громадянин держави Ці, прибув в державу Чу і подарував правителю ліжко зі слонової кістки.
Розквіт мистецтва різьблення по кістці настав за правління імператорів династії Сун (960 р. – 1279 р. н.е.). Найблискучіші шедеври, що з’явилися в епоху Сун — кулі-головоломки зі слонової кістки, техніку виконання яких через неймовірну складність європейці назвали «роботою диявола».
У самому Китаї їх називали «кулями щастя». 9 сфер одна в іншій були символом світобудови та образом Всесвіту. У Китаї їх ще називають «куля дракона та фенікса».
Ці дивовижні твори є вкладені один в одного порожні кулі, кожна з яких може обертатися незалежно від інших і прикрашена хитромудрими ажурними візерунками. Найперша така куля містила в собі дві вкладені кулі. Поступово майстри удосконалювали цю техніку, з’явилися кулі, що складаються із семи шарів.
Справжньою перлиною серед шедеврів, виконаних зі слонової кістки, визнані «гратчасті кульки всередині кульок». Першим кроком у виготовленні цього дива є перетворення шматка кістки в ідеальну кулю, після чого в ньому на необхідній відстані просвердлюються кілька отворів конічної форми, вершини яких сходяться точно в центрі кулі.
Потім майстер за допомогою лінійки зазначає у кожному отворі, скільки кульок він хоче вигравірувати всередині першої. Тепер він може приступати безпосередньо до вирізування кульок, починаючи з майбутньої «гратчастої кульки», що лежить у самому серці..
Майстру доводиться покладатися лише на власне чуття, роки досвіду та гостре лезо свого різака, тому що виконані отвори не дозволяють йому бачити, що відбувається всередині кулі. Усі наступні кульки також вирізаються зсередини.
Робили такі кулі з різних матеріалів — переважно з кістки, але є зразки з дерева, нефриту, смоли. Секрет виробництва куль-головоломок зберігався майстрами у великій таємниці та передавався від майстра до учня. На виготовлення однієї такої кулі у майстрів витрачалися роки.
Найскладнішим серед «гратчастих кульок усередині кульок» вважається куля-головоломка, виконана на заводі різьблення по слоновій кістці в Гуанчжоу. У 1977 році різьбяр-віртуоз Вен Жунбяо з Гуанчжоу вирізав зі слонової кістки кулю-головоломку діаметром 15 см, що складається з 42 вкладених одна в одну рухливих куль. На кожному шарі було вигравіровано пейзаж, а центральна куля була товщиною всього лише з паперовий лист.
