Зупиніть «внутрішній діалог»!
Пропоную читачам невелике есе про правила життя, які дозволяють звільнитися від умовностей, нав’язаних суспільством, та страху перед майбутнім.
Можливо, ми є частиною створеної для нас гри, перебуваючи у віртуальній реальності? Можливо, нашу реальність генерує Матриця – колективне несвідоме? Але ж у нашого майбутнього існує тисячі ймовірностей, оскільки реальність – це продукт нашого розуму, ми реальні лише тоді, коли відключаємо «внутрішній діалог» (програму – вірус).
Ми постійно ведемо самі із собою внутрішній діалог — уявну розмову, яка є безпосереднім виразом реальності, яку сприймає кожен із нас. Ми сприймаємо цей світ і поводимося, спираючись на те, що говоримо собі в міркуваннях із самими собою. Прихильність до внутрішнього діалогу може довести до такої крайності, як звичка підміняти своїми думками реальність. Ми приймаємо свої думки за предмети реального світу і переконуємось, що так воно насправді і є.
Реальність є ілюзія, яку ми створюємо самі.
Все, що відбувається як наслідок внутрішнього діалогу, припиняється в той момент, коли ми здатні зупинити цей діалог — досягти «абсолютної порожнечі», яку індуїсти вважають найважливішим філософським поняттям.
Цінність розвитку «мовчазного розуму» відома протягом тисячоліть. В Індії люди використовують медитації та співання мантр, щоб зупинити внутрішній діалог.
У буддизмі існує поняття самадхі (samādhi, «гармонія, занурення, об’єднання») — в індуїзмі, буддизмі, джайнізміта йогічних школах — стан свідомості у медитації. У стані самадхі людина втрачає зв’язок із матеріальним світом, з усім, до чого звик.
Залишається лише одне прагнення – до пробудження (нірвани). До цього ведуть три сходинки. Третій ступінь – «Самадхі порожнечі». У цьому стані немає ні зла, ні добра, ні приємного, ні неприємного, ні минулого, ні майбутнього. Все подібно одне до одного.
Макс Гендель писав:
«Через свої бажання ви приваблюєте до себе життя. Навколо вас існує ментальна атмосфера, яка тягне до себе все, але не однаково. Ця атмосфера є проявом ваших бажань. Вона також є проявом ваших страхів, які є негативною стороною бажань. Це дві сторони однієї монети.
Крім ваших усвідомлених бажань, існують бажання та страхи неусвідомлені. Ви також притягуєте до себе людей та події, що утворюють тканину вашого життя. Вчинок є не що інше, як втілене бажання».
У книзі «Чотири угоди. Книга толтекської мудрості» (1997р.) нагваль Дон Мігель Руїс — прямий нащадок воїнів-орлів (військового ордену в Ацтекській імперії), викладає правила життя, як резюме свого вчення, у вигляді чотирьох правил.
Чотири угоди Тольтеків, викладені Доном Мігелем Руїсом, якому з покоління в покоління передається вчення древніх тольтеків, — це практичний посібник із особистої свободи.
Ваше слово має бути бездоганним
Слово – інструмент, який може завдавати шкоди. Усвідомте його силу і підкоріть собі.
Нічого не приймайте на свій рахунок
Все, що люди говорять чи роблять – це проекція їхньої власної реальності, їхніх особистих страхів, гніву, фантазій. Не ображайтесь і не піддавайте через це свої дії під сумнів.
Як казав Лао Цзи: «Якщо тебе хтось образить, не шукай помсти. Просто сядь на березі річки і незабаром повз тебе пропливе його труп».
Не робіть припущень
Не уявляйте собі заздалегідь негативний розвиток подій, інакше ви самі повірите в те, що уявили. Уникайте робити висновки, які можуть бути хибними.
Докладайте до всього максимально зусиль
Не перевантажуйте себе, але завжди робіть все, що в ваших силах, у будь-якій ситуації.
2010 року світ побачило продовження книги Дона Мігеля Руїса— «П’ята угода: Практичний посібник для самовдосконалення» (у співавторстві з сином Доном Хосе), де Руїс додав ще одну угоду:
«Будьте скептичними, але навчіться слухати».
Не приймайте все на віру, а ставте під сумнів переконання, які нав’язує суспільство і навіть власний внутрішній голос.
У вченні Карлоса Кастанеди зупинка внутрішнього діалогу — це ключовий етап на шляху до трансформації свідомості. Дон Хуан, його наставник, вважав, що саме безперервні внутрішні балачки — наші думки, оцінки, судження — тримає нас у полоні звичного сприйняття світу.
Чому це важливо?
- Внутрішній діалог створює ілюзію контролю та знання, але насправді відволікає від прямого сприйняття реальності.
- Ми бачимо світ не таким, яким він є, а таким, яким вважаємо його — через фільтр думок.
- Зупинка діалогу відкриває доступ до безмовного знання — інтуїтивного, глибинного розуміння світу без слів.
Практики для зупинки внутрішнього діалогу:
- Хода уваги — прогулянка в тиші з концентрацією на диханні, звуках, відчуттях тіла, а не на думках.
- Перенаправлення уваги — замість того, щоб думати, спостерігай: за природою, тілом, моментом.
- Відмова від оцінок — не називати речі “гарними” чи “поганими”, просто бути з ними.
- Техніка “зупинки” — раптове припинення будь-якої дії чи думки, щоб повернутися до тиші.
Кастанеда писав, що вся магія починається саме з цього — без зупинки внутрішнього діалогу неможливо перейти до глибших рівнів сприйняття.
Зупинка внутрішнього діалогу — це як натискання паузи в нескінченному потоці думок, це шлях до внутрішньої тиші. Вона відкриває двері до більш глибокого сприйняття себе і світу.
Без зупинки внутрішнього діалогу людина залишається у пастці опису світу, створеного культурою, звичками та безперервними думками. Коли діалог стихає, ми починаємо бачити світ таким, яким він є. Це наче подивитися на світ без внутрішнього перекладача — прямо, ясно і по-справжньому.
