Тольтеки. Храм Кетцалькоатля. Статуї Атлантів.
Тольтеки — одна з найбільших цивілізацій минулого. Сто п’ятдесят років археологічних досліджень не дають відповіді на запитання: звідки прийшли тольтеки? Легенди свідчать: «вони прийшли з глибини рівнин, що між скелями» і очолював їх вождь Мішкоатль («Чумацький Шлях»), який підкорив Теотіуакан.
Офіційна історія стверджує, що тольтеки жили на території середньовічної Месоамерики в період з IX по XII століття. У IX столітті тольтеки створили державу, що охопила центральні та північні райони Мексики зі столицею у Тулі (Толлан).
У X столітті тольтеки на чолі з Топільцином Се Акатль Кетцалькоатлем, що прийшли на Юкатан з центральної Мексики, завоювали великі міста — держави майя: Чичен-Іца, Ушмаль, Маяпан. У другій половині XII століття навала з півночі войовничих племен ацтеків поклала край панування тольтеків.
За легендами, етнографічними та археологічними свідченнями, ацтеки називали людину знання — «толтеком», а спосіб життя «толтека» передбачав їхнє прагнення осягнути шляхи, що ведуть до Духа.
Перекази свідчать, що толтеки – «люди знання» були нащадками раси Атлантів, які зберегли стародавні знання про «первинну енергію», яка «оживляє і приводить у рух все суще». Стародавні китайці називали її Дао, а толтеки — Орлом. Воїни нової толтекської спільноти називають цю силу нагуалем.
За однією з гіпотез, тольтеки були нащадками Атлантів, які вціліли після Всесвітнього Потопу, і створили в Месоамериці унікальні піраміди та храмові споруди.
Місто Тула (Толлан) було важливим духовним місцем тольтеків між падінням Теотіуакана та пізнім підйомом ацтекської столиці Теночтітлан, нині відомої як Мехіко. Головна пам’ятка Тули — масивна піраміда в центрі стародавнього міста, що називається Храм Кетцалькоатля або Храм Ранкової Зірки. Піраміда, заввишки 22 метри, має п’ятирівневу структуру, схожу на Храм Воїнів у Чичен-Іці.
За легендами ацтеків, храм Кетцалькоатля – «Ранкової зірки» в Тулі складався з чотирьох приміщень, розташованих по сторонах світу, і був багато прикрашений. Вони так описували храм:
«Перший Дім Східний був зроблений із золота, другий Західний – із смарагдів та бірюзи, третій Південний – із морських раковин та кольорових каменів, четвертий Північний – із срібла та перлів».
Величезні базальтові колони у вигляді воїнів, висотою по 4,6 метрів кожна і вагою кілька тонн, встановлені на ступінчастій платформі в Тулі, отримали назву «статуї Атлантів». Атланти колись підтримували дах храму, вони ідентичні як брати-близнюки і чимось нагадують роботів. Це найзагадковіші артефакти цивілізації тольтеків. Ніхто не знає, як ці статуї були виготовлені та як їх доставили на майданчик храму.
Статуї Атлантів були ритуально закопані біля підніжжя піраміди, завдяки чому збереглися до сьогодні. Кожна статуя складається з чотирьох деталей, ретельно підігнаних один до одного. Верхня частина являє собою голову статуї та головний убір з пір’я, скріплених стрічкою з візерунком у вигляді зірок, вуха статуї прикриті двома подовженими пластинами.
Риси обличчя погано помітні, і тому неможливо говорити про їхню приналежність до будь-якої расової групи. Тулуб скульптур складається з двох блоків. Верхня частина є масивним нагрудником, що за формою нагадує метелика. Найцікавіша деталь нижнього блоку тулуба знаходиться позаду. Це диск, у центрі якого зображено людське обличчя, а з обох боків загадкові знаки і, як вважають деякі вчені, «вінок» із двох переплетених змій. Нижня деталь статуї – ноги у сандалях.
Скульптури відрізняються витонченістю та тонкістю виконання. І це незважаючи на те, що базальт надзвичайно твердий матеріал і дуже важко піддається обробці. Незрозуміло лише, як стародавні майстри, маючи у своєму розпорядженні лише примітивні кам’яні та дерев’яні знаряддя, змогли створити такий досконалий витвір мистецтва. Можливо, каменярі знали якийсь секрет розм’якшення базальту.
На постатях Атлантів помітні незвичайні сліди обробки – поглиблені лінії. Вчені вважають, що подібні сліди на камені може залишати інструмент на кшталт сокири, тільки із зубами, як у пилки. Інші дослідники вважають, що це сліди механічної обробки базальту. На жаль, зникла цивілізація письмовихї посібників не залишила, і таємниця різьблення по каменю досі не розкрита.
Особливу увагу дослідників привернули дивні «вбрання» Атлантів та предмети, які історики трактують як культово-релігійні (символи жреців — тольтеків): накладка на грудях, а також незвичайні предмети, що знаходяться в руках у статуй. Представники альтернативних поглядів вважають їх предметами високорозвиненою, можливо позаземної цивілізації (захисною бронею, пультом зв’язку, лазером).
Що ж до «сумок» у руках Атлантів, їх асоціюють із «сумками» богів-анунаків, зображених на стародавніх шумерських табличках. Подібні зображення загадкових «сумок» археологи виявили у найдавнішій споруді на планеті, створеній 12 тисяч років тому, в епоху мезоліту — Гебеклі-тепе (Туреччина).
У стародавніх єгиптян — схожий мотив — знаменитий анкх — символ безсмертя, в якому об’єднані два символи — хрест як символ життя і коло як символ вічності. Анкх (овал Ісіди і хрест Осіріса — ключ до езотеричних знань) зображували в руці божества, причому боги тримали анкх за верхню петлю, як аннунакі «сумочку».
Вчені висловлюють великі сумніви про будь-які паралелі в культі шумерів, тольтеків та єгиптян, оскільки культури розвивалися на протилежних сторонах Атлантичного океану, але й не дають відповіді на одне з цікавих питань – що за «наручний годинник» та «сумки» у богів-анунаків та Атлантів у Тулі?
Імовірність появи природним шляхом високих технологій у давніх цивілізацій 1 до 100 млрд. З таким самим успіхом літак повинен зібратися сам по собі з купи болтів та гайок. Висновок напрошується сам собою: high-tech допотопних богів — «наручний годинник» та «сумки» «видали» інопланетне походження цивілізації шумерів і існування високорозвиненої цивілізації Атлантів.
Від храму Ранкової Зірки нині залишились лише руїни. Але колись це була велична споруда, в надрах якої зберігалися скарби — скарбниця верховного бога тольтеків — Кетцалькоатля. А воїни-Атланти стояли на варті цих незліченних багатств. Головне місто тольтекської держави хоч і було знайдено, багато його скарбів напевно ще приховані в надрах землі.
На центральній площі стародавньої Тули розташований Малий храм. На його вершині раніше була базальтова статуя Чак-Мооля — «великого червоного ягуара» (зараз вона знаходиться у місцевому музеї). Чак-Мооль — назва, дана типу доколумбових мезоамериканських кам’яних статуй. Сенс самої статуї та її пози залишається невідомим.
Зниклі цивілізації майя, ацтеків і тольтеків забрали з собою свої знання та культуру, залишивши лише сліди свого існування, які, незважаючи на століття досліджень, змушують нас губитися у здогадах і будувати найнеймовірніші припущення та гіпотези.
