Київські князівни на престолах Європи. Від Ярослава Мудрого до Тюдорів.

Київських князівен, які зайняли трони від Польщі до Данії, від Візантії до Норвегії налічується дванадцять. Кожна з королівен, безумовно, мала цікаву долю. Але особливо виділяється серед цієї дванадцятки «п’ятірка Ярослава» – жіноча родина київського князя Ярослава Мудрого – сестра, доньки та онука.

Королева Польщі Добронега Володимирівна (1011-1087 рр.)

донька Володимира Великого, сестра Ярослава Мудрого

У багатьох іноземних джерелах вона більше відома як Марія Київська – Марія її ім’я у хрещенні. Народилася близько 1011 року у князя Володимира і… про її матір досі точаться суперечки. За одними джерелами, нею була законна дружина Анна, сестра візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII,  за іншими – наложниця князя. У будь-якому разі, дівчина виховувалася в рівних правах з іншими дітьми Володимира, зокрема, зі старшим братом Ярославом Мудрим. Саме він видав її заміж за польського князя Казимира І Відновителя. Разом з нею до Польщі прибув щедрий посаг, який вчасно поповнив порожню державну скарбницю, що врятувало країну від розпаду та підпорядкування Священній Римській імперії.

Добронега народила королю четверо синів і доньку. Старший син Болеслав II Сміливий після смерті батька зайняв трон. Решта синів князювали у регіонах Польщі, а донька Святослава стала першою королевою Чехії – дружиною короля Вратислава II.

Королева Норвегії і Данії Єлизавета Ярославна (1022-1067 рр.)

донька Ярослава Мудрого

За переказами, київська князівна (яка вже з народження мала скандинавське коріння – її мати і дружина Ярослава Мудрого — Інгігерда була шведською принцесою) познайомилася з майбутнім чоловіком Гаральдом у п’ять років. Йому було 15, і він після братовбивчих війн за норвезько-данський престол втік до Києва шукати притулок у двоюрідної тітки Інгігерди. З роками Гаральд поступово відвойовував скандинавські землі під своє підпорядкування, а Ярославу Мудрому за підтримку віддячував неймовірною кількістю золота і данини.

Переписи свідчать, що цей сміливий норвежець був закоханий в Єлизавету і не раз просився до Ярослава в зяті. Але князь поставив умову: лише, якщо Гаральд стане королем.

Гаральд таки став королем, перебивши всіх конкурентів на норвезьку корону. Заснував місто Осло – нинішню столицю країни і врешті одружився з донькою Ярослава. Подружжя щасливо прожило майже 20 років у Норвегії. По його загибелі Єлизавета Ярославна вийшла заміж удруге і стала королевою Данії.

Королева Угорщини Анастасія Ярославна (1028-1074 рр.)

наймолодша донька Ярослава Мудрого

Шлюб Анастасії з угорським королем Андрашем був ще одним дипломатичним союзом її батька Ярослава. Він допоміг Андрашу відвоювати трон і закріпив політичний зв’язок, видавши заміж свою наймолодшу доньку. Її життю літописці не приділяли особливої уваги, відомо лише, що вона народила двох синів і двох доньок. Один із синів Анастасії — Соломон став згодом королем Угорщини.

Також відомо, що Анастасія заснувала православні монастирі в Угорщині, сприяла будівництву монастиря на Чернечій горі в Закарпатті. Місце її поховання, на жаль, загубилося у вирі історії.

Королева Шотландії Маргарита Шотландська (1045-1093 рр.)

онука Ярослава Мудрого

Маргарита Шотландська потрапила до цієї країни завдяки батькам: матері — київській князівні Агаті Ярославні, доньки Ярослава Мудрого, та батькові – англійському королю Едварду Вигнанцю, якого норвезький король Гаральд ІІІ Сігурдссон витіснив з трону. Вінценосне подружжя попросило притулку у Шотландії, там і зростала Маргарита. Близько 1069 року Маргарита обвінчалася з шотландським королем Малкольмом III.

Вони мали вісьмох дітей – шість синів і дві дочки. Молодшу Матильду в 1100 р. видали за короля Англії Генріха I. Серед прямих нащадків Матильди — англійський король  Річард Левове Серце.

Ім’я Маргарити присвоєно найдавнішій будівлі Единбурга та каплиці королівського замку. 1250 року Папа Іннокентій IV зарахував її до лику святих. 1673 року Маргарита була проголошена небесною покровителькою Шотландії.

Королева Франції Анна Ярославна (1032-1075 рр.)

донька Ярослава Мудрого, онука Володимира Святославича

Її друге ім’я – Агнес, дане дівчинці її матір’ю, другою дружиною Ярослава Мудрого, шведською принцесою Інгігердою. Анна стала двічі дружиною – спершу французького короля Генріха I, по його смерті – дружиною графа Валуа, лідера опозиції, який завжди протистояв Генріху. І якщо перший шлюб був суто з розрахунку, то другий – через шалене кохання. Граф Валуа навіть покинув заради Анни свою дружину. Через осуд вищого світу вони змушені були покинути Париж, а Анні заради коханого довелося залишити на регента сина Філіппа, який, зрештою, став французьким королем, і сина Гуго, який став Вермандуанським  графом і одним з керівників Першого Хрестового походу (1096).

Коли пристрасті навколо шлюбу з Валуа стихли, Філіпп у 14 років був коронований на престол, Анна повернулася до Парижу і активно допомагала юнаку правити.  Збереглися навіть документи з її підписом «Анна Королева».

Анна Ярославна знала п’ять мов, згадується переважно в іноземних джерелах, а також документах Київського Печерського монастиря XVII ст. Вона привезла до Королівства Франція великий посаг, що познайомив французів з культурою Київської Русі та Реймське Євангеліє, на якому потім присягали королі Франції. Анна листувалася зі Святим Престолом і мала велику повагу серед знаті. Заснувала монастир святого Вікентія в Санлісі, на північ від Парижа, що був її резиденцією.

Після смерті графа Валуа, за одними джерелами, повернулася до Києва, за іншими – відійшла від королівських справ, передавши статус першої дами своїй невістці Берті. Довгий час ніхто не знав навіть, де вона похована. Аж поки у XVII ст. в церкві Вільєрського абатства, поблизу міста Етамп у Франції один з аббатів випадково прочитав на гробниці надпис: «Тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха». І дата – 1075 рік.

Так закінчилась малодосліджена історія життя київської княжни Анни. В історії Франції вона назавжди залишиться як прабабуся 30 європейських монархів, включно з Королевою Великої Британії Єлизаветою ІІ, яка була прапрапраонучкою Ярослава Мудрого. Наявність українських генів у крові французьких королів прослідковується до 1848 року. Анна Ярославна стояла у витоків англійської династії Тюдорів.

Зв’язок України з Європою має тисячолітню родинну історію. Велику роль тут зіграли сестри, доньки та онучки Київських князів, що свого часу стали королевами багатьох європейських країн – Франції, Польщі, Угорщини, Данії, Візантії, Норвегії, та засновницями кількох відомих монарших династій.

Київські князівни на престолах Європи… вони правили королями і народжували королів – від Польщі до Шотландії…