Чичен-Іца — «Колодязь племені Іца»
Священне місто Майя — Чичен-Іца — «Колодязь племені Іца» — «місце сили», найвідоміший центр Майя на мексиканській частині Юкатану, місто, яке об’єднало у своїх стінах дві культури — майя та тольтеків.
Чичен-Іца було засноване приблизно у V столітті н.е. (близько 455 рік). Наприкінці V ст. н.е. почалося незрозуміле та загадкове переселення народів майя з низинних тропічних областей Петена та долини річки Усумасінти у посушливі землі північної частини півострова Юкатан. Чудові міста колиски цивілізації Майя — Паленке, Тікаль, Копан прийшли у повне запустіння. На нових землях з’явилися нові культурні центри майянської цивілізації — Чичен-Іца, Ушмаль, Коба.
У X ст. Чичен-Іца захопили тольтеки на чолі з Топільцином Се Акатль Кетцалькоатлем — Кукульканом (у ацтеків і майя), що прийшли на Юкатан з центральної Мексики.
Наприкінці XII століття Чичен-Іца був розгромлений військами трьох міст — держав: Майяпана, Ушмаля та Іцмаля і остаточно спорожнів.
Що стало причиною, невідомо, оскільки іспанські завойовники, які вторглися в XVI столітті на територію Мексики, спалили стародавні манускрипти. Багато пам’яток культури Майя не дійшли донині, оскільки були знищені інквізицією або часом. Більшість таємничої історії стародавнього народу було втрачено.
Як писав уфолог, письменник Еріх фон Денікен у книзі «Боги Майя»:
«Щодо майя, то насамперед напрошувалася версія, що вони були вигнані інопланетними інтервентами. Але хто міг би впоратися з майя, які перебували на вершині своєї цивілізації та культури? Ніде не знайшли слідів, на підставі яких можна було б зробити висновок про військове зіткнення».
Денікен вважав, що «майя з самого початку (ранній докласичний період: близько 2000-900 року до н. е.) мали точні астрономічні знання, немов таблиці з даними і обчисленнями орбіт планет впали їм з неба вже готовими».
Можливо, в дуже давні часи предків Майя відвідали «боги», які дали їм знання з астрономії, математики та календаря? Оскільки «Боги дали слово якось повернутися», майянські жреці зберігали здобуті знання, створивши нову релігію Кукулькана — «Пернатого змія».
За переказами Майя, «Боги обіцяли повернутися з небес», коли за законами календарного циклу буде завершено будівництво великих споруд Чичен—Іце. У календарі Майя передбачалося кожні 52 роки (один календарний цикл) завершувати певну кількість ступенів якоїсь споруди, астрономічно зорієнтованої на зірки.
Досі немає відповіді на безліч таємниць та загадок, які зберігають свідки епох майя та тольтеків у Чічен-Іца: піраміда Кукулькана, Велике поле для гри в м’яч, Священний сенот, обсерваторія «Караколь», Храм воїнів, Храм ягуарів, «Група тисяч колонів».
Хто повідомив майя астрономічні знання про Уран, Нептун і Плутон? Що означає зображення Бога на камені у Паленці? Який сенс мали календарі майя із розрахунками на тисячоліття вперед?
З усіх відомих нам давніх цивілізацій індіанці майя мали найрозвиненіші знання в астрономії. Календар майя краще співвідноситься з астрономічним роком, аніж сучасний Григоріанський календар. Сонячний рік Майя мав довжину 365,242203 днів, що точніше відповідає періоду обороту Землі навколо Сонця, ніж тривалість року у Григоріанському (сучасному) календарі — 365,2425 днів.
Дані орбіти Венери були відомі майя з такою точністю, що за століття вони розходилися менш ніж на півгодини, а за 6000 років лише на один день. Важко уявити, скільки потрібно поколінь, щоб отримати результат про необхідність коригування орбіти Венери кожні 100 років на півгодини!?
Мабуть, не випадково найпершою круглою будовою майя є обсерваторія в Чичен-Іці – Ель-Караколь («Равлик»), що отримала свою назву через внутрішні сходи, що мають спіралеподібну форму.
Головний храм Чичен-Іца — піраміда Кукулькана— «пернатого змія», висотою 25 метрів, має 9 рівнів, в основі піраміди лежить квадрат зі стороною 55,5 метрів, по її сторонах піднімаються 4 широких сходів, кожні мають по 91 сходинок. Вчені вважають, що основою піраміди було покладено принцип календаря, і піраміда мала астрономічне значення.
Якщо кількість сходинок помножити на число сходів і розглядати платформу на вершині піраміди, на якій стоїть храм, як ще одну сходинку, виходить число днів на рік – 91*4 + 1 = 365.
Піраміда побудована та орієнтована таким чином, що двічі на рік, у дні весняного (20-21 березня) та осіннього (22-23 вересня) рівнодень, близько 15 години, гра тіні та світла створює ілюзію гігантської змії, яка повзе по піраміді. Навесні змія «повзе» вгору, а восени вниз. Ця ілюзія триває рівно 3 години 22 хвилини.
До цього часу вчені сперечаються про призначення «Колодязь жертв» — Священного сенота Чичен-Іца. Це глибока кругла карстова западина, заповнена водою, куди, як стверджують дослідники, скидали людей як жертви богам. Його діаметр 60 метрів, глибина невідома (до поверхні води близько 20 метрів). Проте, низка вчених спростовують гіпотезу жертвоприношень.
«Акустична» загадка Чічен-Іци — Велике поле для гри в м’яч. Так званих, «стадіонів» у Чичен-Іці – 7, проте «Великий стадіон» виділяється серед інших своїми розмірами — ця гігантська споруда має 146 метрів завдовжки, 36 метрів завширшки, а кільця укріплені на висоті 8 метрів. Таке враження, що у м’яч там грали велетні. Причому акустика «стадіону» така, що дві людини, які стоять біля північного та південного храмів, можуть розмовляти один з одним, не напружуючи голос.
Час мав для майя значення вічності. Вони не лише вміли точно визначати моменти подій минулого, а й обертали у майбутнє колеса часу із вимірними датами. Такою подією, що лежала далеко в майбутньому, було для майя повернення бога Кукулькана.
«У десятому столітті, в рік 1 Очерет, засновник міста Тула і рятівник занепалого міста Чичен-Іца, Кетцалькоатль передбачив своє повернення в день 1 Очерет року 1 Очерет. Саме цього дня, у «божу п’ятницю» 1519 року за християнським календарем, до Центральної Америки прибув Ернан Кортес. На цьому і завершилася драматична загибель цивілізації Майя»
Хосе Аргуельєс – «Фактор Майя»
Зниклі цивілізації майя і тольтеков забрали з собою свої знання та культуру, залишивши лише сліди свого існування, які, незважаючи на століття досліджень, змушують нас губитися в здогадах і будувати найнеймовірніші припущення та гіпотези.
