Храми Індії. Унікальне різьблення по каменю.
Різьблення по каменю — один із найдавніших видів художньої обробки. Історія цього ремесла проглядається протягом усього існування людства. В Індії цей найдавніший вид прикладного мистецтва має тисячолітню історію та свої власні унікальні традиції. У багатьох видів індійського прикладного мистецтва різьблення по каменю виділяється особливою складністю і витонченістю.
Індія — одне з небагатьох місць світу, де протягом всієї історії різьблення по каменю було традиційним ремеслом. Століттями відточувана місцевими зодчими майстерність досягла тут своєї досконалості та неперевершеності.
Раджастхан — перлина сучасної Індії. Земля ця зберігає сліди великої історії та культури раджпутських князівств Раджпутани і щедро прикрашена працею її мешканців. Грандіозні фортеці та чудові палаци, витончені ландшафтні ансамблі, музеї, повні унікальних зразків мистецтва удосталь представляють тепер різні сторони спадщини раджпутських князівств та їх традицій.
Декоративно-прикладне мистецтво в раджпутських князівствах розвивалося в стилі північно-індійського ремісничого виробництва і зазнало впливу могольських стилів і технологій, методів роботи — це відноситься і до різьблення по каменю.
Різьблення по каменю широко застосовувалося в будівлях, починаючи з давньої доби по всій Індії. Різьблені барельєфи покривають поверхні індуїстських і джайнських храмів зсередини і зовні, прикрашають стародавні буддійські ступи, колони, статуї.
Улюблені мотиви різьблення: ілюстрації до міфів та легенд, рослинні мотиви та орнаменти… Матеріалом для різьблення служили пісковик, мильний камінь, найчастіше мармур.
Особливо популярним було мереживне різьблення по каменю — пластини пісковика і мармуру оброблялися таким чином, що перетворювалися на мереживні решітки з надзвичайно складними та тонкими візерунками. Ці решітки — неодмінний атрибут раджпутських будівель.
Історичні факти свідчать, що різьблення по каменю, як вид мистецтва стало інтенсивно розвиватися під час імперії Маур’їв, (322 – 185 до н.е.). Магадха — стародавня країна та історична область в Індії, згадана ще в Рамаяні та Махабхараті, стала центром розвитку різьблення по каменю, про що свідчать численні архітектурні пам’ятки. Епоха Маур’їв знаменита своїми здобутками в галузі мистецтва, культури, архітектури та літератури, особливо з часів правління імператора Ашоки.
У період правління Кушанського царства (I-III ст. н.е.) набули розвитку два основні стилі мистецтва різьблення по каменю: північний — Гандхарський і південний — Матхурський. Скульптури, що належать до гандхарській школі, демонстрували великий вплив елліністичного мистецтва, зумовленого постійними дипломатичними зв’язками цього регіону з Грецією, а пізніше і з Римом, що почалися в часи вторгнення військ Александра Македонського в північно-західну частину древньої Індії.
Пізніше, у період правління Імперії Гуптів (IV – VI ст.), виникає новий напрямок в індійській скульптурі, який заклав основу для сучасної індійської класичної школи різьблення по каменю. Час правління Гуптів увійшов в історію Індії як свого роду золотий вік, коли були вироблені основні канони національної літератури, образотворчого мистецтва, архітектури та філософії.
На формування стилю епохи Гуптів вплинули школи Гандхара та Матхура. Вплив цих двох шкіл розчинився в мистецтві епохи Гуптів, повністю перетворившись на новий індійський стиль, що став класикою індійського різьблення по каменю, якого дотримувалися майбутні покоління ремісників.
Традиційними в цей період стають печерні храми, різноманітність скульптури, різьблення та розпис стін, які свідчать про багатство та розкіш, властиву культурі епохи імперії Гуптів.
Чудовим прикладом унікального різьблення каменю в Індії є: храм Аккана Басаді, Форт Варангал, храм Брахадішвара, храми Хампі, печери Кондани, печери Аджанти, храм Сонця в Модхері, храми Камасутри — Кхаджурахо, храм Ранакпур, храм бога Сонця Сурьї в Конаракі, печерні храми Еллори… і безліч інших стародавніх храмів з приголомшливою своєю досконалістю архітектурою.
Хто, коли і головне, за допомогою яких інструментів зміг створити таку красу, залишається загадкою…