Егрегор Стародавнього Єгипту. Єгипетські ініціації.
В езотеричних знаннях здавна використовують поняття «егрегор». Це позапросторове і позачасове об’єднання людей за тими чи іншими ознаками: сімейними, національними, державними, релігійними… В егрегор об’єднуються не тільки люди, які живуть зараз, а й ті, хто колись жив чи житиме. Існують егрегори держав, націй, релігій, філософських навчань, магічних орденів… Складно визначити, що первинне — якийсь егрегор, який створив людину, або людина, яка породила егрегори.
Егрегор Стародавнього Єгипту «притягує» до себе багатьох мандрівників, змінюючи світогляд людей та їхнє ставлення до світу. Таємницю стародавньої цивілізації досі не може зрозуміти наш світ. Розшифрувавши ієрогліфи, ми не знаємо, як звучала мова давніх людей. Захопившись пірамідами та храмами, ми не розуміємо, хто, коли, як і навіщо все це створив. Дивлячись на величні будови, відчуваєш, що десь у глибинах свідомості відповідь на ці питання є, але згадати… неможливо…
Не просто висловити почуття, які долали мене, коли я подорожувала Єгиптом. Я побувала в Єгипті 18 разів, але дух цієї стародавньої країни фараонів і містерій відчула ще 1996 року, розуміючи, як змінюється моя свідомість.
Подорож у жовтні 2014 року була дуже вражаючою. Ми проїхали Єгиптом близько 2 тис. км, від Хургади до Асуанського водосховища, практично до кордону з Суданом, відвідавши Асуан, Едфу, Абу-Сімбел. Найбільше захоплення безперечно викликає храм Рамзеса II в Абу-Сімбел, що за величчю і значимістю стоїть на другому місці після пірамід у Гізі. Про храми Рамзеса II та його дружини Нефертарі я розповім у наступних публікаціях. Цю статтю вирішила присвятити храму в Ком-Омбо та давньоєгипетським ініціаціям.
Стародавні єгиптяни вважали, що велика річка Ніл, що пройшла через тисячі років, тисячі кілометрів і пережила великі цивілізації, відповідає людському хребту. Храми Єгипту вони зводили вздовж Нілу так, щоб їхнє розташування відповідало основним чакрам людини. Згідно з стародавніми єгипетськими текстами, сакральні місця Стародавнього Єгипту:
Геліополіс, Гіза, Саккара, Тель-ель-Амарна, Луксор, Карнак, Дендера, Ком Омбо, храм Ісіди на острові Філе.
Храм Ком-Омбо – сакральна чакра – чакра Свадхістану, яка «коригує дихання тіла». Храм присвячений двом богам: Себеку — богу води і розливу Нілу, який шанувався у вигляді крокодила, і богу Хоруру, Старшому Хору – «Гору, що перебуває на небесах». Неподалік храму знаходиться складна система каналів і басейнів, в яких утримувалися священні крокодили, оточені в Ком-Омбо особливою повагою. Себек у вигляді крокодила символізував найглибші емоції людини, включаючи страх та жах.
Ком Омбо – один із давньоєгипетських храмів ініціацій. У єгипетській «Книзі мертвих» описаний шлях, яким мав пройти той, хто прагне духовної свободи. З давніх часів єгипетські жреці займалися вивченням таємниць людської свідомості, намагаючись розгадати загадку природи чи Бога. Тисячоліття тому жреці розробляли методи, які вводили людину у змінений стан свідомості.
Знамениті в Єгипті містерії Осіріса та Ісіди припускали випробування, пов’язані з чотирма стихіями: землею, вогнем, водою та повітрям. Містерії проводились у святилищах Карнакського храму, у царській кімнаті Великої Піраміди, у храмах Ісіди та Осіріса, Хатхор у Дендері, Абідосі.
Кандидат у посвячені під керівництвом жреців проходив через низку важких випробувань з метою подолання страху смерті та отримання доступу до езотеричного знання про природу, Всесвіт і людину. Міфологічною основою для ритуалу трансформації служила історія вбивства Осіріса його братом Сетом та подальшого повернення до життя за допомогою сестер Нефтіс та Ісіди.
У цих містеріях тема смерті та відродження пов’язувалася з циклом чергування дня і ночі та мандрівкою сонячного бога Амона небом і через підземний світ. Адепт проходив випробування, які символізували його смерть та наступне воскресіння.
У храмі Ком-Омбо проводилися ініціації порятунку від страху. Як пише Друнвало Мельхиседек у книзі «Давня Таємниця Квітки Життя»,
«…у басейнах Ком-Омбо проходили ініціації з крокодилами, неофіти плавали із крокодилами для подолання страху, однієї з негативних емоцій. Страх був і залишається головною силою, яка гальмує людину в її прагненні до Світла».
Ініціація в басейнах Ком-Омбо полягала в тому, що адепти повинні були стрибнути в підземний басейн із крокодилами та плисти під водою до одного з двох виходів. Один із виходів був зовсім темним, а в іншому сяяло світло, і адепти мали миттєво ухвалити рішення – плисти до світла чи в темряву. Якби вони обрали неправильний вихід, їм не вистачило б повітря, щоб повернутися на поверхню, ініціація на цьому і закінчилася б. Якби вони й не задихнулися, їх з’їли б крокодили. Однак, виходи з басейнів були таємничими: освітлений вихід вів у глухий кут, а темний — у канал, що дає доступ до повітря і нового життя. Під час цього смертельно небезпечного ритуалу ініційований мав навчитися відрізняти справжнє світло від хибного.
Посвячення в містерії сприймалося стародавніми єгиптянами як друге народження людини. Про це згадує в «Метаморфозах» Апулей, посвячений в містерії Ісіди:
«Досяг я рубежів смерті, переступив поріг Прозерпіни і повернувся, пройшовши через всі стихії; опівночі я бачив Сонце в сяючому блиску, став перед богами підземними і небесними і зблизька вклонився їм».
У давньоєгипетських школах містерій 12 років учнів проводили через тренування, де вони віч-на-віч опинялися перед усіма відомими людині страхами. Існували три школи містерій: чоловіча школа — Праве Око Гора, жіноча школа — Ліве Око Гора, третя школа — дитина — Третє Око Гора, тобто просто Життя.
Єгиптяни вважали Життя найголовнішим із усіх шкіл. З їхньої точки зору, все, що трапляється в цьому житті, є уроком, частиною школи, яка готує для більш високих рівнів існування, які у звичайному світі називають смертю. Все життя є навчання, і те, що ми називаємо звичайним, повсякденним життям, мало для єгиптян глибокий, таємний зміст.
Єгипетська школа містерій вивчала різні аспекти людського досвіду, але один із аспектів був центральним у містеріях Стародавнього Єгипту, це Мер-Ка-Ба – тіло Світла людини.
У трьох вимірах Мер-Ка-Ба — це два взаємопроникних тетраедра, які точно вписуються в куб. Поле Мер-Ка-Ба включає п’ять Платонових тіл, його називають «об’ємною зіркою Давида».
На малюнку Леонардо да Вінчі «Вітрувіанська людина», тетраедр, звернений нагору, до Сонця, є чоловічим, звернений донизу, до Землі, — жіночим. Чоловічий тетраедр називається «сонячним», жіночий – «земним».
Два тетраедра, що взаємоперетинаються, символізують ідеально врівноважену чоловічу і жіночу енергії і складають «Зоряний тетраедр». Стародавні єгиптяни вважали, що без цього знання та досвіду неможливо було досягти інших світів. Мер-Ка-Ба є брамою між вимірами, що ведуть на більш високий рівень свідомості.
Перші містики знали, що світ складається з десяти вимірів, а останні наукові дослідження продемонстрували, як у нашому Всесвіті утворилося три просторові виміри з десяти, дев’ять з яких відносилися до простору, а один до часу.
Єгипет, як і раніше, сповнений таємниць і загадок. Намагаючись розгадати історію, приховану пісками, людство ніби повторює шлях адепта, який шукає посвячення в таємниці єгипетських містерій.
