Ольянтайтамбо – «Світова Столиця Індіанців»? Сходи атлантів? Тераси інків?
Ольянтайтамбо (Перу) – «Світова Столиця Індіанців» — єдина фортеця, яку не вдалося захопити іспанцям влітку 1536 року. Вона зберігає сліди як історії індіанців, а й сліди подій, набагато масштабніших.
Ольянтайтамбо розташований за 60 км на північний захід від Куско, у Священній долині річки Урубамба, на висоті 2800 метрів над рівнем моря.
Згідно з твердженням істориків, комплекс Ольянтайтамбо збудували Інки. Вважається, що фортеця зведена індіанцями безпосередньо перед приходом іспанців. Однак потужні стіни фортеці ніяк не узгоджуються з нашими уявленнями про ручні технології та примітивні інструменти інків.
Перші історичні відомості про найбільшу імперію інків датуються 1200 роком н.е., останні — 1544. Важко уявити, як за 350 років інки могли досягти такого найвищого рівня розвитку, щоб збудувати через гори тисячі кілометрів доріг, сотні кілометрів підземних тунелів, звести Куско, Тіуанако, Мачу-Пікчу, гігантські споруди Ольянтайтамбо та Саксайуаман.
Можливо ці споруди існували за тисячоліття до появи Імперії інків?
Стіни Ольянтайтамбо зібрані з кам’яних блоків, які досягають ваги в десятки тонн, блоки підігнані один до одного з вражаючою точністю, хоча мають стики не прямокутної, а різної форми. З’єднання окремих блоків різних форм у полігональної кладці забезпечувало міцність конструкцій фортеці.
Ще більше вражають кам’яні моноліти, які утворюють облицювання центральної платформи Храму Сонця, вони досягають більше 4 метрів у висоту, їх вага обчислюється сотнями тонн, і поставлені вони на вершині крутого ряду штучних терас.
Площини, грані та кути на базальтових та гранітних блоках настільки рівні, що складається враження виготовлення їх на сучасному камнеобробному комбінаті. При цьому поверхня блоків, незважаючи на ерозію та пошкодження, зберегла сліди не тільки шліфування, а й полірування найвищого рівня.
Якими інструментами та технологіями стародавні будівельники в Ольянтайтамбо забезпечували найвищу якість обробки твердих порід каменю, невідомо.
Вважається, що інки доставляли сюди граніт із каменоломень, які розташовані на іншому березі річки Урубамби. Але щоб доставити в Ольянтайтамбо блоки вагою в десятки тонн, їх потрібно було спустити вниз дуже крутим схилом близько 800 метрів, потім переправити через бурхливу гірську річку, протягнути вгору за річкою близько 8 км, потім підняти крутим схилом до місця будівництва. Здатність індіанців вручну переміщати подібні величезні блоки такою пересіченою місцевістю викликає дуже великі сумніви.
Дивовижні технології інків та їх попередників шокують та дивують істориків та мандрівників. Інки зуміли створити могутню імперію, що змінила вигляд Анд і підкорила безліч народів. Вони досягли високорозвиненого соціального ладу, не опанувавши навіть колесо!
Офіційна наука продовжує стверджувати, що технологію полігональної кладки довели до досконалості інки, що залишили багато пам’яток, виконаних у такому стилі. Вони нібито обробляли, і з неймовірною точністю підганяли один одного величезні моноліти, вагою по кілька тонн.
Альтернативні історики пропонують версію «пластилінової технології», яка могла застосовуватися при спорудженні стародавніх міст та фортець інків: Мачу-Пікчу, Ольянтайтамбо, Тамбомачай та ін.
На думці про загадкову «пластилінову технологію» наводять сліди обробки не лише на блоках, а й безпосередньо на скелях в Ольянтайтамбо. Величезний уламок гранітної скелі вагою в тисячу тонн, що лежить у долині річки Патаканчі, порізаний так, ніби він у процесі обробки був пластиліном, з якого вилучалися шматки чимось типу лопати. Майстерність давніх мулярів захоплює.
Фізико-хімічні принципи загадкової «пластилінової технології», коли базальт і граніт доводили якимось чином до розм’якшеного пластичного стану, вченим поки що не зрозумілі. Але реальні факти спантеличують. Виникає відчуття, що древні майстри працювали з гранітом, як із кубиками із пластиліну та володіли технологією лиття будівельних блоків.
Що це були за інструменти та технології, поки що не ясно. Відповідь на це питання ще належить знайти. Ясно лише одне — інки не мали жодного стосунку до слідів на стінах Саксайуамана та Ольянтайтамбо, як і стародавні єгиптяни часів фараонів до загадкових слідів у асуанських каменоломнях.
Дивовижні циклопічні споруди стародавніх цивілізацій у Південній Америці досі ставлять у безвихідь сучасних будівельників та вчених. Комплекс Ольянтайтамбо – його мегалітична частина, збудована з величезних блоків, можливо, було створено ще до Всесвітнього Потопу! Але ким? Явно не інками.
Ясно одне— за багато тисяч років до інків свій слід у Південній Америці залишила зовсім інша, набагато розвиненіша в технічному відношенні цивілізація і яскравим підтвердженням цього є мегалітичні споруди в Перу, Болівії, Мексиці.
