Києво-Печерська Лавра – сторінки історії.
Протягом багатьох століть височить на Дніпровських схилах дивовижний архітектурний ансамбль однієї з найвизначніших святинь православного світу – Києво-Печерської лаври.
Непохитно здіймається у височінь Велика лаврська дзвіниця, золотом виграють на сонці маківки церков, милують серце стародавні храми та монастирські будови. А глибоко під землею знаходяться таємничі лаврські печери.
Свято-Успенська Києво-Печерська лавра — один із перших за часом заснування монастирів Київської Русі. Князь Святослав II Ярославович подарував монастирю плато над печерами, де пізніше виросли чудові кам’яні храми, прикрашені живописом, келії, вежі фортеці.
На території Лаври більш ніж сотня будівель з історичною та культурною цінністю. А в підземних печерах сотні років зберігаються мощі святих.
Обитель засновано неподалік древньої Варязької печери, в 1051 році за князя Ярослава Мудрого, ченцем Антонієм, як печерний монастир. Києво-Печерська Лавра — один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій.
Згідно з «Повістю минулих літ», автором якої був чернець Нестор, в літо 6559-е (1051 від Різдва Христового) ченець Антоній, що повернувся з Афона, оселився в маленькій печерці неподалік від княжого села Берестове, у передмісті Києва.
З того часу над дніпровськими кручами пролетіли віки, тут склалася історія народів і держав, а маленька печерка перетворилася на Лавру – найбільшу православну святиню, повну таємниць та чудес.
Першим настоятелем монастиря став преподобний Варлаам Печерський, колишній боярин. У 1058 році, попросивши благословення, Варлаам побудував над печерою дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
В XI столітті монастир став центром християнства в Київській Русі. У XII столітті він отримав статус Лаври – головного великого монастиря.
У XVIII столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, 2 паперові фабрики, 11 цегельних і 6 скляних заводів, більш ніж 160 винокурень і вітряків, майже 200 шинків, 2 кінних заводи.
У 1888 році Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пУстині (зокрема Китаївська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Московії та Білорусі.
Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті временних літ»), Никон, Сильвестр. У ХІІІ столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.
В XI столітті заходами Феодосія Печерського і коштом князя Святослава II Ярославича був побудований Успенський собор. На кошти чернігівського князя Святослава Давидовича була зведена Троїцька надбрамна церква. Наприкінці XII століття навколо монастиря звели оборонні стіни.
У 1698-1701 роках навколо верхньої території Києво-Печерської лаври були зведені кам’яні фортечні мури з ініціативи і на кошти гетьмана Івана Мазепи (витратив 1 млн золотих. Їх довжина становить 1090 м, товщина у нижній частині близько 3 м, на рівні бійниць 1,0-1,5 м, висота різна, залежно від рельєфу місцевості, середня близько 7 м.
У 1731-1744 роках звели Велику Лаврську дзвіницю, заввишки 96,52 м. Її видно за 25—30 км від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно подолати 374 сходинки.
У 1920 році Лавру закрили. В 1941 році, відступаючи, радянські війська замінували й підірвали Свято-Успенський собор. Згодом монастир відродили, але ненадовго – у 1961 його закрили. Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновили в 1988 році.
Відтворення Успенського собору вдалося лише за кілька років — після оприлюднення указу Президента України Леоніда Кучми від 9 грудня 1995 року про відновлення Успенського та Михайлівського Золотоверхого соборів. Було вирішено закінчити храм до відзначення 950-річчя заснування Києво-Печерської лаври, яке мало відзначатися у 2001 році.
1998 року розпочалися будівельні роботи, які тривали два роки. Урочисте освячення відновленого Успенського собору відбулося 24 серпня 2000. У цей час було завершено лише зовнішнє оздоблення храму, роботи з розпису інтер’єрів розпочалися лише у 2013 році та продовжуються досі.
Цікаві факти:
- Наприкінці позаминулого століття прочани з придніпровських сіл ходили до Києво-Печерської лаври пішки за сотні кілометрів. Ішли босоніж, з взуттям через плече. І лише при вході в Лавру взувались. Адже їх чекала зустріч не лише з кам’яним дивом, а й зі святими.
- Києво-Печерська лавра була чоловічим монастирем, однак тут таємно, під виглядом ченця, проживала донька російського купця. Про те, що вона жінка, дізналися лише після її смерті.
- На території Лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, монахи Антоній та Феодосій Печерські, митрополит Петро Могила, біля трапезної — Петро Столипін, у церкві Спаса на Берестові— Юрій Долгорукий.
- Лаврські підземелля мають потаємні ходи під кріпосними спорудами;
- Ближні печери розташовані на глибині 10-15 метрів, їхня довжина становить 383 метри. В них знаходяться мощі 79 канонізованих святих. серед яких Нестор Літописець(автор «Повісті минулих літ»), іконописець Аліпій Печерський, останки епічного героя Іллі Муромця.
- Дальні печери мають глибину 15-20 метрів і простягаються на 293 метри. Тут знаходяться мощі 49 святих.
- Під час будівництва дзвіниці було використано близько 5 мільйонів цеглин різної форми і розмірів. Спочатку її мали побудувати за 3 роки, проте будівництво тривало з 1731 по 1744. Годинниковий механізм XVIII століття замінили в 1903 році на нові куранти, які досі працюють. Механізм заводиться ручним способом разів на тиждень. За всю історію він збився лише одного разу, від сильної ударної хвилі через вибух Успенського собору, що розташований поруч із дзвіницею. Почути дзвін курантів можна кожну чверть години.
- Лаврська дзвіниця унікальна в Європі, іншої такої немає. У ній розміщено 13 дзвонів сумарною вагою 6000 пудів, найбільший із дзвонів важить 1636 пудів.
- Легенди про скарби в лаврських печерах народилися разом із заснуванням монастиря. Свідчення, що підтверджує народну поголоску, можна знайти в «Києво-Печерському патерику» та в «Слові про святих преподобних отців Федора та Василя». Там говориться, що чернець-затворник на ім’я Федір жив у печері, відомої як Варязька чи Розбійницька. Якщо вірити легенді, то в цій печері ховали награбоване добро вікінги-варяги, які грабували торгові судна, що йшли «З варяг у греки». Багато хто намагався відтоді знайти ці скарби. Але безуспішно. Можливо, печери Києво-Печерської лаври донині таять у собі незліченні скарби варяг? Але чи дозволять самі печери їх знайти?
У 1990 році Києво-Печерську лавру внесено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.