Місця Cили України. Таємниці і легенди.
Продовження статті «Місця Cили України. Легенди і містика»
Україна, з її багатою історією та природною красою, приховує в собі чимало місць, які споконвіку вважалися сакральними та енергетично потужними. Від давніх пагорбів, які зберегли в собі силу язичницьких богів, до сучасних точок, де відбуваються медитації та ритуали — кожне з цих місць має свою особливу енергетику. Тут розташовані місця, де з’єднуються енергії неба та землі, де природа і людська душа знаходять гармонію.
Ось кілька з них, де можна відчути на собі силу цих сакральних місць.
Тетерівський каньйон
Тетерівський каньйон входить до 5 найбільших мальовничих каньйонів України. Його ширина від 20 до 100 метрів. Скелі, вкриті густою зеленню, відбиваються в тихих водах річки Тетерів, створюючи чарівний ландшафт, який вабить своєю загадковістю та спокоєм.
Серед мальовничих пейзажів Житомирського каньйону особливо виділяється одна скеля – «Голова Чацького». Ця величезна кам’яна формація, що нагадує людську голову, століттями привертає увагу своєю загадковістю та величчю.
За легендами, скеля отримала свою назву на честь відомого польського просвітника та революціонера Тадеуша Чацького. Кажуть, що його дух переселився у цю скелю, перетворивши її на вічного охоронця цих земель. Величезна голова, вирізьблена природою, мовчазно дивиться на води річки та навколишні ліси, нагадуючи про невидимий зв’язок між людиною і природою, між минулим і майбутнім. Мандрівники називають Тетерівський каньйон «місцем сили», де природа дарує енергію життя.
Озеро Синевир
Озеро Синевир — озеро сили та краси, вважається одним з найкрасивіших озер України та родзинкою Українських Карпат. Ця найбільша водойма розташована у верхів’ях річки Тереблі, в наймальовничішому регіоні Закарпаття. Природа в околицях озера вражає своєю первозданною красою. Посередині озера знаходиться крихітний, площею всього кілька метрів, острівець. Його називають «Морське око» через те, що він нагадує зіницю ока. Кажуть, що цей острів час від часу зникає, створюючи відчуття того, що око на якийсь час поринає в сон. 
Вік Синевиру приблизно 10 тисяч років, його глибина місцями сягає 24 метрів. Завдяки цьому вода залишається крижаною за будь-яких погодних умов. Через це зануритися у водойму можуть дозволити собі тільки справжні відчайдухи.
Це найбільше озеро Карпат вважається наймістичнішим. Води озера ніколи не виходять з берегів, навіть під час сніготанення і найсильніших паводків. Цей факт породив думку серед місцевих жителів, ніби озеро зовсім не має дна, і пірнувши в Синевир, можна виринути на іншій стороні землі. Перевірити це нікому не вдавалося, тому що в озері купатися заборонено. 
Озеро Синевир користується великим авторитетом серед екстрасенсів, цілителів, мольфар і чарівників. Синевир – це «місце сили», місце де народилося багато легенд.
Одна з легенд розповідає про закоханих Синь і Вира. Була колись у багатого графа дочка Синь. І закохалася вона в простого хлопця по імені Вир. Батькові це не сподобалося, і він наказав убити Вира, скинувши на нього кам’яну брилу. Синь, дізнавшись про це, прибігла до каменя і почала від розпачу плакати. Та так горювала, що наплакала величезне озеро, вода в якому синя-синя і чиста немов сльоза. Розчулені історією люди назвали водойму Синевир – на честь закоханих. І сьогодні стоять на березі озера скульптури закоханих Синь і Вира.
Озеро набуло популярності як місце сили, духовного очищення та безмежного кохання. За словами місцевих, на самому дні живе справжнісінька русалка. Тільки от не показується вона нікому, сидить століттями в заточенні через своє нещасливе кохання.
Якось полюбився їй красивий гуцул, та Водяний був проти і заховав доньку за горою у вирі глибокому. Покірна донька попросила тільки одного – зачарувати чисті води озерні, щоб приносили молодим дівчатам кохання палке та красу русалчину. Тому всі, незаміжні чи нещасливі через кохання, гайда сюди, поки чари не розвіялися! 
Скельна фортеця Тустань
Тустань — унікальний археологічний і природний комплекс, який приваблює унікальними скелями, залишками середньовічної фортеці серед мальовничої природи.
Фортеця Тустань, точніше її залишки, ховаються серед скель в Українських Карпатах (Східних Бескидах). На думку дослідників, фортифікаційний комплекс на скелях був заснований у ІХ ст. племенами білих хорватів як оборонний та митний пункт. Повз Тустань проходив Соляний шлях, яким перевозили сіль з Галичини до країн Центральної Європи. Пізніше Тустань стало прикордонним та митним центром між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною.
У письмових джерелах Тустань вперше згадується у праці польського хроніста Янка з Чарнкова який був підканцлером польського короля Казимира III та у польського хроніста Яна Длугоша, який вказує на те, що у 1340 р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь», серед захоплених міст і замків була і фортеця Тустань.
Назва «Тустань» за основною версією походить від імені власника або засновника поселення. «Тустан» перекладають як «сильний, міцний, відважний, завзятий». Існує ще одна версія походження назви – від слів «тут стань», адже кожен мав зупинитися перед фортецею, показати, що везе, і заплатити мито.
Тустань унікальна тим, що побудована на фундаменті з масивних скель пісковику, деякі з яких піднімаються на 17 метрів у висоту. Природні скельні утворення служили як оборонною спорудою, так і основою для різних будівель. Будівельники Тустані геніально поєднали природну гряду скель зі штучною забудовою. Вони використали скелі як готові мури й лише доповнили їх деревом.
Щоб закріпити дерев’яні деталі, середньовічні будівельники видовбували пази в камені. Заглиблення, яких залишилося понад чотири тисячі, дають змогу уявити місце розташування й висоту стін, дахів, кут нахилу стріхи та інше. Це дало змогу досить точно відновити зовнішній вигляд фортеці.
В період найбільшого розквіту, в XIII сторіччі, фортеця височіла над долиною на 90 метрів. Головна дерев’яна будівля сягала 25 метрів, як сучасний дев’ятиповерховий будинок.
Історичне та культурне значення цього місця протягом століть надихало на різні народні казки та історії. Ці легенди часто відображають таємничу та унікальну природу фортеці Тустань.
Тустань пов’язана з легендами про заховані скарби. За переказами, місцеві козаки винахідливо ховали золото та дорогоцінні речі в лабіринтових печерах і ущелинах скелястої фортеці, створюючи складну мережу прихованих камер. З часом, легенда про заховане козацьке золото увійшла в місцевий фольклор. З тих пір багато хто намагався розкрити ймовірні скарби, заховані в Тустані, але невловима природа лабіринтів скель добре зберігає таємниці фортеці.
Інша легенда розповідає про прекрасну дівчину, яка закохалася в молодого воїна з ворогуючого племені. Коли воїн загинув у бою, охоплена горем дівчина оплакувала своє втрачене кохання на вершині однієї зі скель у Тустані. Кажуть, що її сльози утворили невелике джерело, відоме як «Дівочі сльози».
Біля підніжжя скель знаходяться два джерела, вода яких містить біологічно активні речовини. В одному джерелі є сполуки фенолу, в другому — йоду. Звідси зародилася ще одна легенда про «живу» і «мертву» воду.
Тустань — місце, якому часто приписують магічне і сакральне значення, популярне у місцевих мольфарів, які здійснюють тут свої обряди.
Тустань — унікальне «місце сили» з довжелезною історією, зі своїми легендами та міфами. Це не просто скелі, а скарбниця захопливої історії, схожої на казку.
Продовження у наступній статті…
