Містичні замки України. Аккерманська фортеця
Аккерманська або Білгород-Дністровська фортеця на Одещині – унікальна пам’ятка оборонної архітектури середньовіччя та найбільша фортеця на території Східної Європи. Фортеця лежить на скелястому березі Дністровського лиману та має вигляд неправильного багатокутника. Загальна площа території фортеці складає 9 га. Потужні оборонні стіни та вежі, що практично повністю збереглися до наших днів, говорять про те, якою значною і неприступною була Аккерманська фортеця. Безліч історичних подій та середньовічних таємниць пам’ятають ці стародавні стіни. Фортеця досі залишається загадкою для багатьох істориків.
Колись, на місці Аккерманської фортеці, існувало давньогрецьке місто Тіра, засноване переселенцями з Мілета у VI столітті до н. Археологами були відкриті численні вулиці та будинки, вежі фортеці та інші споруди стародавнього міста, що дає підстави назвати Тіру важливим торговим центром Північно-Західного Причорномор’я.
За часів Київської Русі слов’яни називали це місто Білгородом. Фортеця була закладена в XIII столітті золотоординським ханом Берке і отримала назву Ак-Лібо. У XIV столітті право користування фортецею, як укріпленим торговим центром, отримали генуезці. Після втрати Золотою Ордою в середині XIV століття територій Дністровського лиману, фортеця перейшла в управління молдавських князів.
Середньовічна фортеця, яка будувалася в періоди генуезького та молдавського панування, неодноразово зазнавала нападу. У XV столітті гарнізон тричі відбив спроби Османська імперії захопити фортецю. І лише 1484 року старійшини міста, що зрадили народ, піднесли султану Баязида II символічні ключі від міста і фортеці. На довгі 328 років було встановлено турецьке панування, місто отримало нову назву Аккерман, що в перекладі означає «білий камінь» (фортеця збудована з вапняку). Назва прижилася та зберіглася до наших днів.
Аккерманська фортеця будувалася майже 200 років. Протяжність оборонних стін близько 2,5 км, висота стін і веж від 5 до 15 м, товщина від 1,5 до 5 м. З півночі фортеця омивається водами Дністровського лиману, з інших сторін оточена глибоким ровом, вирубаному в скелі. У стіни фортеці було вбудовано 34 вежі, 12 з них являли собою житлові приміщення, пристосовані для самостійної оборони та зберігання запасів зерна.
Основу комплексу становить Цитадель — найбільш укріплена частина, збудована ще генуезцями. Вона складається з чотирьох великих башт, з’єднаних потужним муром. Башти мають власні назви: Придвірна, Комендантська, Темниця та Скарбниця. Нині башта Скарбниця напівзруйнована, решта ж перебувають практично у відмінному стані. Площа двору цитаделі — 300 квадратних метрів. Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів, практично не досліджених. Колись у цитаделі містився комендантський палац.
Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об’єктами. Цитадель розташована на території Гарнізонного двору. Цей двір має площу близько двох гектарів. Раніше він був забудований казармами, стайнями та складами боєприпасів.
Найбільший двір фортеці — Громадянський. Його площа 5 га. Колись він був забудований житловими спорудами. В османський період тут стояла велика мечеть. Але у XIX столітті усі житлові будівлі двору були розібрані. Три найбільші башти мають власні назви: Овідієва (Дівоча), Сторожова та Пушкіна. До цього двору веде центральна брама фортеці — Кілійська.
Був у фортеці і третій двір — Карантинний (інші назви Портовий, Господарський). Він був призначений переважно для торгівлі та складів. Але від цього двору практично нічого не залишилося.
Вхід у фортецю з боку міста здійснювався через центральну Кілійську браму – це був найважливіший об’єкт в обороні, колись тут був підйомний міст, дві стулчасті брами, дві гострі решітки, у другому ярусі розташовувалися отвори для окропу та смоли.
Цитадель мала кругову оборону та була неприступним замком. Свою роль в обороні фортеці грали підземні укриття, секретні ходи, які досі не вивчені.
Аккерманська фортеця — один з найпопулярніших туристичних об’єктів півдня України. Раніше тут проводили інсценовані вистави, пісенні фестивалі. Фортеця служила знімальним майданчиком для різних фільмів.
В Акерманській фортеці працює музей, де можна побачити предмети із стародавнього міста Тіри, яке існувало близько 2500 років тому.
У цих місцях побувало багато відомих людей: Геродот, Овідій, султан Баязіт, хан Ногай; князі Київської Русі — Ігор, Кий, Святослав, Олег, а також Міцкевич, Михайло Коцюбинський, Леся Українка.
Легенди Аккерманської фортеці
Існує легенда, яка стосується Дівочої вежі (Башти Овідія). Оповідають, що молдавський господар, правитель Молдавського князівстваОлександр Добрий мав дочку на ім’я Тамара, яка була дуже розумною та красивою. Олександр завжди ходив у походи, а Тамара залишалася вдома. Коли дівчина подорослішала, вона почала вести розбійницький спосіб життя. Якось Тамара попросила батька виділити гроші на будівництво монастиря. Олександр виділив гроші та скликав місцевих мешканців для будівництва святині, а сам поїхав у похід. Однак, замість монастиря Тамара наказала побудувати потужну фортецю та оголосила себе незалежною царицею. Оселившись у фортеці, розбійники скоїли напади на сусідні міста та села. Коли Олександр Добрий повернувся з походу додому і побачив замість монастиря фортецю, він прокляв дочку і наказав замурувати Тамару живцем у стінах фортеці. З того часу вежу і називають «Дівоча».
Інша легенда пов’язує цю башту з ім’ям римського поета Овідія, автора знаменитих «Метаморфоз» і «Науки про кохання». Саме «Наука про кохання» викликала страшенний гнів у божественного Августа, він вбачав цей твір, як замах на моральність римського суспільства. На початку н. е., вже на схилі віку, придворний поет імператора Августа, Овідій Назон, був засланий у східну провінцію Риму, в Нижню Мезію в місто Томи (нині місто Констанца в Румунії). Проте довгий час була жива легенда про те, що в 8 році н. е. опального поета нібито прийняла стародавня Тіра.
На згадку про Овідія лиман називався Овідово озеро; на східному березі лиману, навпроти фортеці, лежить селище Овідіополь («поль» грецькою — місто), місто Овідія, і у фортеці з’явилася «башта Овідія».
