Шартрський собор – шедевр французької готики.

Notre-Dame de Chartres — величний собор XII століття в місті Шартр на півночі Франції досі залишається загадкою, він як рівняння з багатьма невідомими, тільки не записане на папері, а втілене в камені, вітражах і викладеному на підлозі круглому лабіринті.

Струнка витончена будівля кафедрального собору Шартра, побудована на пагорбі, немов летить над містом, за що собор іноді називають «Акрополем Франції». За даними археологічних розкопок, нинішній собор є п’ятою культовою спорудою на цьому місці.

На місці Шартрського собору здавна було святилище друїдів — кельтських жреців. У VIII столітті тут уже існував вівтар, збудований на честь Св. Марії Шартрської, а в 876 році в Шартрі з’явилася одна з найдорожчих реліквій християнства — плащаниця Діви Марії.

Плащаниця Діви Марії спочатку мала довжину 5,5 метрів, проте в роки Великої французької революції, коли церкви неодноразово зазнавали погромів, тканину розрізали на кілька фрагментів і заховали в різних місцях. 1819 року найбільший фрагмент повернули до собору. Нині Покров постає перед глядачем як смуга бежевого шовку, довжина його становить 2 м., ширина 46 см.

Переказ свідчить, що саме в це вбрання була одягнута Діва Марія в момент народження Ісуса Христа. У Шартрі реліквія з’явилася завдяки французькому королю Карлу II Лисому, який пожертвував її міському храму. У 1194 році в місті сталася пожежа, яка практично повністю знищила перший кафедральний собор Шартра, зведений у 1020 році, але скринька, де зберігалася святиня, дивом уціліла, і цю подію визнали знаменням згори.

Будівництво нового собору почалося відразу після пожежі. Пожертви стікалися з усієї Франції. Міські мешканці безкоштовно працювали на каменоломнях. Порівняно з іншими готичними храмами, які зводилися століттями, Шартрський собор було збудовано у рекордно короткі терміни.

До 1220 року основна частина будівлі була готова, а 24 жовтня 1260 храм був освячений в присутності короля Людовіка IX, який зробив собору чудовий подарунок. На власні кошти короля було створено чудове вікно-троянда з вітражем, що зображував Страшний суд та епізоди з життя Богородиці. На вітражі було зображено також герби Франції та Кастилії (мати короля, Бланка, була дочкою короля Кастилії Альфонсо).

Деякі джерела стверджують, що грандіозне будівництво фінансували лицарі Ордену тамплієрів. Прихильники цієї гіпотези вважають, що загадковий лабіринт 1205 року, викладений мозаїкою на підлозі собору, відзначений символами тамплієрів, які також присутні на деяких інших деталях інтер’єру.

Згідно з легендою, передові знання в архітектурі, необхідні для зведення такого собору в середньовіччі, принесли з Хрестових походів перші лицарі-тамплієри. Переказ свідчить, що лицарі знайшли скриньку, в якій зберігалися таємниці «золотого числа» — 1,618. Пропорція φ (фі) — 1,618 – «золотий перетин» вважалася в епоху Ренесансу ідеальною для естетичного сприйняття творів мистецтва та архітектури.

Грандіозний готичний храм, який отримав назву Нотр-Дам де Шартр, зберігся донині майже у тому вигляді, як і був побудований 800 років тому. Дві башти Шартрського собору разюче різняться між собою. 113-метрова Північна вежа височить на готичній основі і має ажурний шпиль, прикрашений вигадливим кам’яним мереживом. Південна вежа висотою 105 метрів увінчана простим романським шпилем у формі піраміди.

Фасад собору прикрашений барельєфами, а інтер’єр декорований висіченими з каменю скульптурами. Загалом у Нотр-Дам де Шартр налічується 10 тисяч скульптурних композицій. Усередині собору – кольорові вітражі XII-XIII століть. Вони розповідають про біблійні події та про життя людей усіх суспільних станів — королів, лицарів, ремісників, селян.

На південній стороні собору розташований астрономічний годинник XVI століття. До поломки годинникового механізму 1793 року вони показували не лише час, а й день тижня, місяць, час сходу й заходу Сонця, фази Місяця і поточний знак Зодіаку.

Інтер’єри Кафедрального собору в Шартрі не поступаються його зовнішньому вигляду. Склепіння та арки Шартра мають типову для готики стрілчасту форму. Склепіння підтримуються колонами, кожна з них додатково укріплена чотирма тонкими півколонами. Вражає своїми розмірами величезний вирізаний із дерева вівтар. Його спорудження, розпочате у 1514 році, тривало близько двохсот років. На вівтарі налічується понад сорок сцен із життя Христа і Діви Марії, виконаних з великою майстерністю.

Особливу атмосферу храму створюють вітражі. Шартрський собор має найбільший із збережених середньовічних вітражних ансамблів — загальна площа його вітражів близько 2000 кв.м. Загалом у соборі 176 вітражів, на яких розміщено 1359 сцен. Шартрські вітражі нерідко називають ілюстрованою книгою, завдяки величезній різноманітності сюжетів.

При цьому, практично всі вітражі дійшли до нас у первозданному вигляді, не піддаючись відновленню чи переробкам. На панелі шартрських вітражів домінують червоний, блакитний і бузковий кольори. При цьому, завдяки хитрощам майстрів, в сонячну погоду на колонах і підлозі собору іноді з’являються червоні і жовті сполохи, а в похмуру погоду собор заповнюється рівним блакитним мерехтінням.

«Родзинка» вітражів Шартрського собору — блакитний колір неповторного відтінку, відомий як «шартрський блакитний» або «шартрський блакит». Дуже виразним елементом архітектури собору є вікна-троянди. Серед них – знаменита троянда Людовіка Святого, діаметр якої 13 метрів.

Ще однією реліквією Шартрського собору була дерев’яна статуя Мадонни — так звана Чорна Марія. На жаль, її було знищено під час Великої Французької революції. Зараз у соборі стоїть пізніша копія цієї статуї.

Об’єктом притягнення уваги для паломників є лабіринт Шартра, що має назву «Шлях до Єрусалиму». Він викладений із кольорових кам’яних плиток у центрі храму та виглядає, як коло діаметром 13 метрів та довжиною шляху 261 метр. Саме стільки, згідно з церковною традицією, мав пройти Ісус Христос під час сходження на Голгофу. Пілігрими, які не могли поклонитися Гробу Господньому, але хотіли покаятися і отримати відпущення гріхів, могли прийти в Шартр і пройти на колінах весь шлях лабіринтом, читаючи молитви.

З квітня по вересень вечірній Шартр стає майданчиком для світлового шоу з музичним супроводом, в якому «беруть участь» усі чудові будівлі міста, а головну роль у незабутній виставі грає Кафедральний собор Шартра.

У 1979 році Шартрський собор внесений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Нотр Дам де Шартр, як і раніше, залишається загадкою… плащаниця Богородиці… Чорна Мадонна… загадкові вітражі… мозаїчний круглий лабіринт… астрономічний годинник… символи тамплієрів… таємниці, не розгадані навіть у романах Ден Брауна…