Свобода волі – ілюзія. Усі події у Всесвіті визначені наперед.

Ніщо у Всесвіті не відбувається випадково — усе має свою причину. Можливо, весь хід подій у космосі — це лише реалізація закладеного сценарію. Всесвіт може бути механізмом, де все підкоряється причинно-наслідковим зв’язкам. Усі явища реальності можуть розгортатися згідно з наперед встановленим порядком.

Відомий нідерландський космолог-теоретик Герард ‘т Гофт висунув ідею, яка викликала критику багатьох вчених, що всі події в нашому Всесвіті можуть бути повністю обумовлені, тобто визначені наперед, і в людей може бути повністю відсутня свобода волі, а у вищих сил здатність до втручання в її роботу.

Проблема, за словами Герарда ‘т Гофта, полягає в тому, що і теорія відносності Ейштейна, і викладення квантової фізики не є помилковими – за останні два десятиліття і та, й інша ідея успішно пройшли всі експериментальні перевірки. Виникло питання — як можна їх примирити і створити теорію всього, яка б пояснювала і процеси в мікросвіті, подібно до квантової фізики, і взаємодії об’єктів на космологічних відстанях.

Загальна теорія відносності та квантова теорія діаметрально протилежні один одному практично в усіх відношеннях. Загальна теорія відносності — це теорія дуже великого: чорних дірок, Великих Вибухів, квазарів і Всесвіту, що розширюється. Квантова теорія точно протилежна — вона описує світ всього крихітного: атомів, протонів з нейтронами і кварків. У цих двох теоріях все по-різному — математичні підходи, фізичні принципи та сфери застосування. Не дивно, що всі спроби їхнього об’єднання закінчувалися провалом.

Все змінилося з появою теорії суперструн, яка стверджує, що електрон та інші субатомні частинки є не що інше, як різні коливання струни. Поки що вченим не вдалося створити теорію всього, оскільки її створення вимагає об’єднання несумісних речей, таких як теорія відносності та квантова фізика. Як сказав Герард ‘т Гофт:

«Ці протиріччя можна вирішити в тому випадку, якщо наш Всесвіт є абсолютно детермінованим (зумовленим) – у ньому немає ні свободи волі, ні можливості божественного втручання».

У 1935 році Альберт Ейнштейн поставив під сумнів принцип квантової теорії про те, що спостереження однієї частинки миттєво впливає на стан пов’язаної з нею частинки, де б вона не знаходилася.

Головним аргументом Ейнштейна було те, що він називав «примарною дією на відстані» – неможливий з погляду теорії відносності феномен того, що пов’язані одна з одною на квантовому рівні частинки, віддалені одна від одної на великі відстані, змінюватимуть свої властивості одночасно.

«Примарна дія на відстані» означає, що деякі атоми в нашому тілі можуть бути пов’язані з невидимою мережею атомів на іншому кінці Всесвіту, так що рухи нашого тіла можуть миттєво впливати на стан атомів за мільярди світлових років від нас.

У жовтні 2015 року дослідникам із технологічного університету Делфта (Нідерланди) вдалося вперше в історії провести коректний експеримент Белла. Експериментатори перевірили стан частинок на відстані 1,3 км та зареєстрували збіг ~96%.

Популярна сьогодні Теорія багатомірності передбачає, що у кожний момент часу Всесвіт розщеплюється надвоє, стаючи ланкою в нескінченній низці всесвітів. Згідно з цим сценарієм, всі всесвіти можливі, кожен з них так само реальний, як і будь-який інший. За Теорією багатомірності Г’ю Еверетта Всесвіт безперервно розщеплюється і утворює Мультивсесвіт, що складається з безлічі всесвітів. Наприклад, в одному всесвіті ми маємо мертвого кота Шредінгера, в іншому – живого.

Вчені вважають, що наш видимий світ не єдиний у Всесвіті. Час нелінійний, шари часу накладаються один на одного, і ми проживаємо в них одночасно тисячі життів, у тисячах різних епох минулого та майбутнього.

Як сказав Алан Гут, «існує Всесвіт, де Елвіс Преслі все ще живий».

Як вважає Герард ‘т Гофт, примирити квантову механіку і теорію відносності можна простіше, не запроваджуючи додаткових вимірів і паралельних світів – і та й інша теорія будуть уживатися одна з одною у разі, якщо всі події у Всесвіті були обумовлені (визначені наперед) від початку його існування.

І відповідно, всі результати квантових подій, а також дії людей будуть теж зумовлені, підкоряючись таким законам світобудови та початковим умовам народження Всесвіту, про які ми поки що не знаємо.

Сабіна Госсенфельдер, фізик з Інституту передових досліджень у Франкфурті (Німеччина), вважає, що висновки Герарда ‘т Гофта в принципі сумісні з наукою, просто багато людей не готові психологічно повірити в те, що початкові умови народження Всесвіту та його закони можуть жорстко задавати все, що відбуватиметься в ньому згодом.

Всесвіт — це механізм, де все відбувається згідно з наперед написаним сценарієм. Немає випадковостей — все у Всесвіті має свою причину і мету.

Всесвіт — це книга, де сторінки вже написані, але ми ще їх читаємо.