Таємниці храму Боробудур. Індонезія
Величний храмовий комплекс Боробудур — кам’яна енциклопедія буддизму — грандіозна і складна за композицією споруда, загублена в джунглях острова Ява в Індонезії. Храм Боробудур вважається найбільшим буддійським храмом у світі. Комплекс знаходиться за 40 кілометрів від міста Джок’якарти і займає площу 1,5 га.
Назва Боробудур походить від санскритського «віхара Будда Ур», що перекладається «буддійський храм на горі». Іноді Боробудур називають «храмом тисячі Будд», але статуй Будди у храмі всього 504. За однією з легенд, під храмом Боробудур похований Будда Шакьямуні, за іншою – це гора Меру, яка є центром Всесвіту.
Об’єм усієї споруди становить приблизно 55000 м³. Ступу споруджено з 2 млн. кам’яних блоків. Досі вчені не можуть визначити точну дату та тривалість будівництва цього храму, — припускають, що храм було зведено у VII—IX ст. правителями держави Матарам із династії Сайлендра.
Для будівництва храму було залучено тисячі робітників, ремісників та скульпторів. На думку дослідників, для насипу штучного пагорба, який став основою Боробудура, знадобилося близько 75-80 років. Виготовлено споруду із темно-сірого андезиту, який на острові Ява називають «храмовим каменем». На спорудження всього комплексу використано 55 тисяч кубометрів каменю, складеного без застосування будівельного розчину.
Стіни галерей комплексу Боробудур викладено 1460 кам’яними плитами з барельєфами, що розповідають про життя принца Сіддхартха Гаутами. Загальна довжина барельєфів становить близько 5 км.
Боробудур зведений як величезна ступа, виготовлена у формі мандали, висотою 34 метри, і віддалено нагадує величезну ступінчасту піраміду. Фундамент ступи — квадратний, зі стороною 118 м. У ступи є вісім ярусів: п’ять нижніх — квадратні, і три верхні — круглі. Форма мандали, відповідно до буддійських уявлень, представляє схему Світобудови. На верхньому ярусі розташовано 72 малі ступи навколо великої центральної. Кожна ступа у вигляді дзвона. Усередині ступ перебувають статуї Будди.
Центральним мотивом Боробудура є священна гора Меру — легендарний центр Всесвіту в давньоіндійській міфології. Нижня частина комплексу, що символізує нижній світ, Землю, являє собою п’ять квадратних кам’яних терас, що стоять один на одному і послідовно зменшуються, оточених високими балюстрадами.
Вище розташовані три круглі верхні тераси, що символізують верхній, духовний світ. Центральна ступа Боробудура діаметром 15 метрів і висотою 8 метрів, що вінчає останню верхню терасу, символізує вершину гори Меру.
Легенда свідчить, що в далекому минулому острів Ява плавав у безмежних просторах океану, і для того, щоб на ньому могли оселитися люди, його довелося прибити до центру Землі. Величезний капелюшок цвяха став пагорбом під назвою Тидар, який височить біля Магеланга, красивого міста, що лежить посеред родючої рівнини.
Сотні років Боробудур лежав покритий вулканічним попелом і зарослий джунглями. Не зрозуміло, як цей унікальний монумент виявився забутим. Вченими було висунуто припущення, що виверження вулкана Мерапі змусило мешканців залишити свою землю та шукати інші місця проживання. Виверження відбулося в 1006 році, але багато вчених вважають, що центр яванської цивілізації перемістився в долину Брантас ще в 928 році. Так чи інакше, залишається загадкою, чому люди залишили Боробудур.
На початку XIX століття, коли англійський експедиційний корпус висадився на Яві, один із офіцерів випадково натрапив на руїни Боробудура. В 1814 за дорученням губернатора Яви була прорубана просіка, що веде до вершини священного пагорба. Відновлення та збереження історичної пам’ятки було покладено на голландську та індонезійську владу (тоді Індонезія перебувала у сфері впливу Голландії). Однак перші реставраційні роботи з порятунку храму було проведено лише у 1907–1911 роках.
Для убезпечення пам’ятника від розмивання ґрунту, корозії та пошкоджень від рослинності джунглів, у період з 1973 по 1984 рік під егідою ЮНЕСКО було проведено величезну роботу з повної реставрації Боробудура. Споруду повністю розібрали, а пагорб зміцнили. Після чого комплекс було зібрано знову.
Боробудур називають «кам’яною енциклопедією буддизму». Паломник, на шляху від нижніх сходів до верхніх, «осягає істину». Перед ним, у міру руху від підніжжя храму до головної ступи, розгортається історія життя та вчення Будди, проілюстрована висіченими з каменю скульптурами, рельєфами та буддійськими символами. «Дорога процесій» завдовжки 5 км веде на вершину храму по спіралі, послідовно обходячи всі вісім терас.
Боробудур з різноманіттям його гострих башт, кам’яних скульптур та статуй Будди є видатним твором стародавнього мистецтва. Декілька сотень рельєфів являють собою ілюстрації до давньоіндійських епічних оповідей «Рамаяна» та «Махабхарата».
Храмовий комплекс Боробудур входить до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
