Труллі — казкові будинки Альберобелло. Італія

На півдні Італії, в сонячній Апулії,, на узбережжі Адріатичного моря розташувалося маленьке казкове містечко Альберобелло. Його назва походить від латинської фрази «Silva aut nemus arboris belli» (у перекладі вона означає малозрозумілу зараз фразу «ліс дерев війни»). Назва була дана місту його жителями наприкінці XVIII століття.

Фраза «ліс дерев війни» пояснюється тим, що в давнину на цьому місці росли густі дубові гаї, які використовувались для міцних та надійних військових механізмів. З часом латинська фраза скоротилася до останніх двох слів – arboris belli – Альберобелло.

Популярність місту принесли унікальні білокам’яні міські будівлі – труллі. Що це таке? Труллі — ця назва походить від двох слів — латинського «turris» — вежа і грецького «tholos» — купол. Хоча місцеві жителі люблять жартувати, що ця назва походить від характерного звуку «трррууль!» з яким розсипався будиночок під час вилучення запірного каменю.

Подібні будівлі не зустрічаються більше ніде у світі і тому за свою унікальність ці дивовижні пам’ятки Італії були включені у 1996 році до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вперше згадується про долину Ітрія у XVI столітті. Приблизно в цей час Андреа Маттео III, граф Конверсано, нащадок однієї з найдавніших неаполітанських династій Аквавіва, якому ця місцевість була дарована неаполітанським королем як нагорода за військові подвиги, привіз своїх селян для обробітку земель.

Однак платити податок Неаполітанському королівству за поселення, скупий феодал не бажав. Щоб уникнути оподаткування, жителі почали зводити будинки з вапняку, не скріплюючи блоки цементним розчином. Так і з’явилися труллі — невеликі будинки з конічним дахом.

Особливістю такої будови була можливість швидко та легко її зруйнувати. Для цього використовувався спеціальний камінь, що закладався в основу. При його вилученні будиночок перетворювався на купу каміння, за яку не потрібно було сплачувати податок. Немає будинку – немає податку. Ось так і виросло містечко Альберобелло.

Про наближення королівських збирачів податків ставало відомо наперед. І до їхнього приїзду поселення вже не існувало. Це тривалий час дозволяло місцевим герцогам процвітати, а ось їхнім селянам доводилося щоразу наново відбудовувати собі дах над головою.

Труллі збирали та розбирали до кінця XVIII століття. У 1797 році королем Фердинандом з династії Бурбонів місто Альберобелло було легалізоване, виведене з-під влади графів Аквавіва і звільнено від податків. Після чого деякі мешканці справді почали зводити свої будинки з використанням закріплення.

Але більшість жителів так і змогли до кінця повірити в даровану свободу, адже король будь-якої миті міг і забрати подароване. І класичні будиночки з куполоподібним дахом продовжували з’являтися до 1925 року, коли італійською владою було видано закон, що забороняє зводити труллі. Чинний цей закон і в наш час. Це означає, що можна лише реконструювати існуючі споруди, але в жодному разі не будувати нові.

За всієї зовнішньої схожості, труллі все-таки дещо відрізняються один від одного. Наприклад, наявністю або відсутністю маківки із зображенням знака майстра. Причому будівлі з маківкою вважаються чоловічими, а без — жіночими.

Також можна помітити різницю в малюнку на кладці купола, виконаному вапном. Найчастіше зустрічаються знаки зодіаку, релігійні чи язичницькі символи. Так, серце, пронизане стрілою, символізує страждання Діви Марії, голуб означає Святого Духа, сонце — Христа.

У деяких будиночках розміщені музеї. Найбільший із таких труль-музеїв називається Соврано. Збудувала його родина Перта приблизно у середині XVIII століття. І з того часу вся житлова обстановка зберіглася в оригінальному вигляді.

На 11 тисяч жителів припадає близько 1400 міських труллів. Стіни труллів дуже товсті, що забезпечує прохолоду в спеку та теплоізоляцію від холоду в зимовий час. Труллі двоярусні, підйом нагору — по приставних сходах. У переважній більшості під кожним конічним дахом знаходиться одна кімната. Багатокімнатний будинок-трул має кілька дахів-конусів, під кожним з яких розміщена окрема кімната.

В Альберобелло труллі використовуються як музеї, магазини, ресторани, сувенірні лавки, де живуть люди. У багатьох трул зберіглася обстановка XVIII століття.

Сьогодні Альберобелло – культурна столиця Іттрійської долини – єдине у світі місто, де збереглися цілі квартали з труллі. Вузькі вулички, маленькі казкові будиночки із круглими купольними дахами приваблюють безліч туристів.

Середньовічні конуси — труллі Альберобелло туристи називають «будиночки гномів».