Золота пагода Шведагон. М’янма
М’янму (у минулому Бірму) нерідко називають Країною золотих пагод. Бірма завжди була найбільшою і однією з найдавніших буддистських держав. Релігія тут – основа життя буквально. Найбільший і найкрасивіший храм розташований у Янгоні, колишній столиці та найбільшому місті М’янми. Пагода називається Шведагон, що в перекладі з бірманської означає «Золота земля Янгона». Центральна ступа храму формою нагадує дзвін, вкритий золотом.
98-метрова золота пагода Шведагон, що височіє над містом Янгон, вражає грандіозними розмірами та незліченними багатствами. Шведагон — символ не лише міста, а й усієї держави М’янма. «Shwe» у перекладі з бірманської мови означає «золото», а «Dagon» — старовинна назва міста Янгона.
У всьому світі навряд чи знайдеться культова споруда, яка могла б перевершити Шведагон за багатством прикрас. Пагода вкрита сусальним золотом, її верхівка, облицьована золотими пластинами, усипана дорогоцінним камінням — діамантами, рубінами, сапфірами, смарагдами. До шпиля підвішені золоті та срібні дзвіночки, які розгойдуються на вітру та видають мелодійний дзвін.
Шведагон — найдавніша ступа у світі, вона була побудована в 585 році до н. е. на вершині пагорба міста Янгона. Пагода Шведагон унікальна. Це єдине місце на Землі, в якому зібрані священні реліквії, що належали колись усім чотирьом Буддам: чаша першого Будди – Конагамани, туніка другого – Кассапи, посох третього – Какусандхі, та вісім волосків принца Гаутами.
За легендою, Шведагон звели ще за життя Будди Гаутами понад 2600 років тому.
Легенда про заснування Шведагону свідчить, що невдовзі після того, як Будда Гаутама досяг просвітлення, його відвідали два купці і як підношення вручили йому медовий пиріг. На знак подяки Будда подарував паломникам 8 волосків зі своєї голови.
Зворотний шлях з Індії до Бірми був довгим і важким: дві волосинки вкрав іноземний король, два інших відібрав король драконів. Діставшись до Бірми, купці відкрили скриньку з даром Будди, і сталося диво — волосків у ньому було як і раніше. На землю посипався дощ із золота та дорогоцінного каміння, і на цьому місці спорудили золоту пагоду.
Шведагон – це не одна золота пагода, а цілий храмовий комплекс. Пагоду Шведагон оточує платформа, яка піднята над навколишніми пагорбами на висоту 6-поверхового будинку. На вершину платформи ведуть четверо сходів, а вхід біля підніжжя головних сходів охороняють два величезні крилаті леви.
По периметру платформи встановлено 8 храмів, що символізують 8 днів тижня (традиційна бірманська астрологія поділяє середу на дві частини). Залежно від дня тижня, коли людина народилася, вона залишає квіти та інші дари у відповідному святилищі. Такий ритуал призводить до виконання бажань.
Золотий купол стоїть в оточенні 70 невеликих ступ, маленьких храмів та павільйонів, вкритих золотом. У павільйонах висять величезні дзвони, один з них Маха Тіссада важить 42 тонни, а Сінгумін — 23 тонни.
У 1825 році англійці намагалися вивезти з Бірми дзвін Сінгумін, але їхній корабель потонув, не витримавши тяжкості вантажу. Англійці пообіцяли бірманцям, що якщо зможуть підняти дзвін з дна річки, то він залишиться на рідній землі. Бірманські інженери підштовхнули дзвін за допомогою бамбукових колод, і він сплив.
Перші достовірні історичні дані про Шведагон відносяться до кінця XIV століття. З бірманських хронік відомо, що в 1372 році король Бінья відновлював Шведагон. Відновлена королем ступа мала висоту близько 20 м. Надалі проводилися численні ремонти ступи, пов’язані переважно з пошкодженнями під час землетрусів. Ремонти ступи зазвичай супроводжувалися збільшенням розмірів, ступа обростала зовні прибудовами.
Чим вище ставав Шведагон, тим більше золота йшло на його оздоблення. Золото накладалося на ступу у вигляді тонких листочків, і щоразу на це витрачалися сотні кілограмів дорогоцінного металу. У бірманському фольклорі Шведагон отримав назву Золотої гори.
Існуючий вигляд пагода Шведагон набула за цариці Шинсобу. Золото, яким покрили Шведагон за цариці, важило стільки, скільки вона сама — 40 кг. Потім зять цариці додав для нового покриття золото, вага якого вчетверо перевищувала його власну. У результаті всього на облицювання пагоди пішло 13153 золоті пластини.
На куту платформи Шведагону росте священне дерево бодхі. За переказами, дерево виросло з відростка того самого дерева, під яким принц Гаутама досяг просвітління. У день Будди навколо дерева бодхі проходить урочиста церемонія, під час якої урядовці та знатні бірманці поливають дерево бодхі.
Тут можна побачити статую Будди, яка має очі різної величини. Ця статуя поставлена на честь великого вченого часів Паганського царства — Шина Ітцагона, який перетворював свинець на золото.
Шведагон видно, як на долоні, у будь-який час доби, вночі золоту ступу підсвічують прожекторами. Все життя бірманської столиці протікає під покровом буддійського святилища. Шведагон є маяком, що посилає світло мореплавцям. Перший орієнтир, який видно з літака, теж Шведагон. Отже Шведагон показує правильний шлях у переносному, а й у прямому значенні.
Храмовий комплекс Шведагон відкритий для всіх паломників та туристів. Перебувати на території ступ та пагод дозволено лише босоніж, бо на цю землю колись ступав сам Будда.
