Древний ЕгипетЦивилизации

Фіви «стовратні». Луксорський храм — «Храм Людства».


Відомий нідерландський космолог-теоретик Герард ‘т Гофт висунув ідею, що усі події в нашому Всесвіті можуть бути наперед визначені від початку його існування.

Нам може здаватися, що ми самі собі господарі і діємо свідомо. Насправді ж ми усвідомлюємо себе лише в той момент, коли задаємося таким питанням. Решту часу наша свідомість спить і підпорядковується зовнішньому сценарію.

Хто знає? Можливо! Інакше як пояснити той факт, що в 1996 році, в Болгарії, незадовго до моєї першої подорожі до Єгипту, я купила книги Міка Валтарі «Єгиптянин» — чудовий історичний роман про життя Стародавнього Єгипту.

Я у Єгипті. 20.08.1996 — Каїр. Плато Гіза. 29.10.2014 — Абу-Сімбел. Храм Рамзеса II

З того часу я побувала у Єгипті 18 разів. Мої подорожі до Каїра, Луксора, Дендери, Абідоса, Абу-Сімбел, Асуана, Едфу… відкрили для мене загадкову країну фараонів, містики, міфів і таємниць…

Фіви «стовратні»

Фіви – дзеркало неба на землі — таїнство пропорцій Золотого перетину, що втілює принцип краси та гармонії.

Фіви (Луксор) – одне із сакральних місць Стародавнього Єгипту – це місто живих та місто мертвих. Назва Фів — Но-Аммона — столиці Стародавнього Єгипту починається з трансцендентного числа Фі — величини обчислення пропорцій — 1,618…

Фіви були столицею Уасета – IV нома Верхнього Єгипту. Столицею всього Єгипту це місто стало за часів XI династії. Уасет, який у Біблії згадується під ім’ям Але, греки називали «Стовратні Фіви».

Я у Луксорі, 27 червня 2015 року

Фіви розкинулися на двох берегах Нілу. Один берег був житлом живих, а інший — житлом мертвих. На східному березі стародавня столиця Єгипту ділилася каналом на дві частини: на півдні згодом народилося місто Луксор, на півночі — село Карнак.

На східному березі Нілу було споруджено два грандіозні храми: Луксорський Храм, який носив у давнину ім’я «Храм Людства» і Карнакський – «Храм літописів», сполучені алеями сфінксів.

Сергій у Луксорському храмі, 22 червня 2009 року

Будівництво Луксорського Храму розпочав фараон Аменхотеп III приблизно у XIV столітті до н.е. Пізніше його значно розширив Рамзес II, який добудував величний вхідний пілон, встановив колосальні статуї та обеліски.

На відміну від багатьох інших єгипетських храмів, Луксорський храм був присвячений не лише богам, а й сакральній сутності царської влади фараона.

Комплекс складається з кількох частин:

  • Алея сфінксів завдовжки близько 2,7 км, яка з’єднувала Луксорський храм із Карнакським храмом, на ній було встановлено 1350 сфінксів.

  • Величезний пілон Рамзеса II з рельєфами військових перемог.
  • Колоси Рамзеса II — монументальні статуї фараона біля входу.

  • Внутрішній двір із численними колонами.
  • Велика колонада Аменхотепа III, що складається з високих папірусоподібних колон.
  • Святилища та внутрішні приміщення для релігійних церемоній.

Найдавніша частина Луксорського Храму, з прилеглими залами, прикрашеними монументальними рельєфами та написами — заснована при Аменхотепі III. Перші царі дев’ятнадцятої династії додали двір з 74 колонами, перемежованими статуями фараонів. Масштабність комплексу вражає: його довжина від входу до північної стіни становить 260 метрів.

Вхід до Луксорського храму сьогодні прикрашають дві величні статуї Рамзеса II, які залишилися з шести, поміщених там спочатку, і обеліск Рамзеса II заввишки 25 метрів, вагою 250 тонн.

Як свідчать записи на стародавніх папірусах, обеліски виготовляли в каменоломні поблизу Асуана, а їхнє транспортування з кар’єру займало понад півроку. На наше питання про технологію встановлення обелісків у Луксорському храмі, гід намалював на піску розлив Нілу та будівельні риштування.

Другий обеліск Рамзеса II заввишки 23 метри, вагою 220 тонн із Луксорського храму, в 1830 році Мухаммед Алі Єгипетський подарував французькій столиці. У 1833 році обеліск був перевезений до Парижа і встановлений на Площі Згоди, де стояла кінна статуя Людовіка XV, а в роки французької революції — гільйотина, що обірвала життя Людовіка XVI та Марії Антуанетти.

Я та Сергій у Луксорі, 27 червня 2015 року

Операція з доставки обеліска до Парижа тривала 6 років. На судні «Луксор», спеціально побудованому для цієї мети, обеліск було доставлено з Верхнього Єгипту до Тулону, потім річкою до Парижа. 5 жовтня 1836 року обеліск було встановлено площі між Лувром і Тріумфальними воротами.

Цікава історія про обеліск: 26 вересня 1976 року літак, який перевозив мумію Рамзеса II для консервації до Музею людини в Парижі, зробив віраж над пірамідами Гізи, де колись фараоном був споруджений один з храмів, а в Парижі кортеж з царською мумією, яку зустріли як правителя іноземної держави за повною формою протоколу, проїхав повз Площу Згоди, де нині стоїть обеліск, встановлений Рамзесом Великим перед Луксорським храмом тридцять п’ять століть тому.

Луксорський храм вражає уяву своїми розмірами, грандіозністю та досконалістю пропорцій. Тут панує атмосфера загадковості, неземного спокою та внутрішньої гармонії.

Луксорський храм з 1979 року входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО


Valentina Zhitanskaya

Моє ім'я – Валентина Житанська. Сайт https://zhitanska.com/ створено 20.08.2009 року. На моєму сайті ви знайдете: * теорії, гіпотези, думки вчених та езотериків про будову Всесвіту, історію та майбутнє Землі; * про існування у минулому на Землі високорозвинених цивілізацій; * міфи та легенди стародавніх народів; * езотеричні вчення та таємні знання. * e-mail для контактів: [email protected]

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.