Містичні замки України. Паланок

Замки та фортеці по праву займають перші позиції в рейтингах найбільш відвідуваних місць України. За різними каталогами, створеними істориками, на території України з давніх-давен і до XVIII століття було зведено близько 1000 замків, фортець і оборонних споруд. Звичайно ж, до наших днів з них збереглися небагато, але кожен із тих, що вцілів, справді унікальний і зберігає у своїх стінах чимало загадок та таємниць.

Кожен замок має безліч історій, оскільки бачили багато війн, десятки династій, чимало смертей. Кожен замок має своїх привидів, що блукають коридорами і проникають крізь зачинені двері. Легенд багато, а може це зовсім і не легенди? Адже існують на землі особливі місця, де відбуваються дуже дивні речі. Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, особливу енергетику таких місць відчує кожен. Це щось особливе.

Моя розповідь про найзагадковіші та наймістичніші замки України.

  ЗАМОК ПАЛАНОК

Замок Паланок — Мукачівський замок розташований у місті Мукачево Закарпатської області. Ця колишня резиденція Трансільванського князівства має надзвичайно багату історію. Розташований замок на горі вулканічного походження заввишки 68 метрів та займає площу близько 14 тис. м². Точна дата заснування замку невідома, вперше згадується у документах, датованих XI століттям. Відомо, що першою будовою на вершині гори була квадратна вежа з каменю, зведена для охорони та контролю торгових шляхів, які здавна проходили поблизу Мукачева.

З 1396 по 1414 роки замком володів князь Федір Коріатович, який одержав замок у подарунок від Угорського короля Сигізмунда. Подільський князь зміцнив замок і значно збільшив його розміри, перетворивши його на свою резиденцію. Князь зробив із замку Паланок неприступну фортецю, озброєну понад 150 гарматами (артилерійськими знаряддями), здатну витримувати облоги тривалістю до 5 років. Найдовша облога в історії замку тривала майже 3 роки – оборону від габсбурзьких австрійських військ: мужньо тримала княгиня Ілона Зріні.

У підвалах замку можна зберігати великі запаси провізії. Під кам’яною вежею на випадок тривалої облоги Коріатович наказав видовбати в товщі базальтової вулканічної породи колодязь завглибшки 85 метрів (!), завширшки 2,5 метра.

З історією колодязя пов’язана одна легенда…

Коли глибина колодязя була вже нижчою від рівня річки Латориці, а води в ньому все ще не було, Коріатович у розпачі кинув фразу, що мовляв за воду готовий віддати душу дияволові. І тут же біля нього з’явилася темна постать і запитала: «Якщо завтра в колодязі з’явиться вода, чи ти віддаси ти взамін п’ять мішків золота?». Князь погодився — він думав, що його розігрують, бо в темній постаті він, як йому здавалося, розгледів свого блазня. Наступного ранку криниця була заповнена чистою водою.

Князь покликав свого блазня і почав його допитувати, мовляв, як йому це вдалося, і тут він зрозумів, що насправді минулої ночі він уклав договір із нечистою силою. Придворний слуга зрозумів, що чорт не вказав, якого розміру мають бути мішки та скільки в них золота. Коріатович схопився за цю ідею, і надвечір наказав пошити п’ять маленьких мішечків і покласти в них по одній золотій монеті. Вночі він приніс їх до колодязя. Чорт сильно розлютився, що його обдурили, і зі словами «Все одно води з колодязя не пити», зник у колодязі. Тут же вода з нього зникла (немає її там і сьогодні), а місцеві жителі запевняють, що ночами з глибини колодязя лунає протяжне лякаюче виття… чути «як чорт вовтузиться».

Згідно з історичними документами, глибина замкової криниці була 85-86 метрів. Зараз її глибина становить 40,5 метра, але води в ній немає, вона зникла в XIX столітті. Напевно, чорт «постарався» — адже 500 років чекав на обіцяне… В останні роки колодязь почали розчищати.

Існує ще одна легенда: Якщо в колодязь кидали качку, то через деякий час вона випливала в річці Латориця, до якої нібито від колодязі веде 600-метровий підземний канал. А як може замок обходитися без підземних каналів і без підземних ходів? Кажуть, що в Мукачівському замку є такі підземелля та підземні дороги, що ними можна було проїхати на кареті, запряженій парою гнідих у будь-який замок Трансільванії.

Замок Паланок за свою довгу історію змінив багатьох власників. Кожен із них вносив свої зміни в архітектуру та зовнішній вигляд цієї фортеці. У XVI ст. навколо гори був виритий рів шириною 17,5 м та глибиною 6,5 м, який наповнювався водою з річки Латориця. Століття пізніше, щоб посилити оборону замку, по внутрішньому краю рову було зведено міцний дубовий частокіл. Він називався «паланок». Завдяки йому Мукачівський замок і отримав свою назву. Історики вважають, що вже в IX-Х століттях на горі було невелике укріплення, збудоване для охорони кордонів Київської Русі.

Протягом XV—XVI століть замок знаходився в руках різних правителів, які проводили подальші роботи щодо його зміцнення та будівництва. На той час в оборонній системі замку було 14 сторожових веж, кілька підйомних мостів, великий княжий будинок (42 кімнати), 88 приміщень для челяді, 25 підвальних приміщень, 22 каземати, хазяйський двір зі стайнями, пивоварня, завод з виробництва пороху — справжнє маленьке місто.

У 1633 році Мукачівський замок з правом наслідування придбав трансільванський князь Дьордь I Ракоці. Князі Ракоці перетворили замок на столицю свого князівства і володіли ним до 1711 року, коли всі володіння княжого роду були конфісковані Габсбургами.

Замок Паланок має і романтичну, і містичну славу.

Прославили Паланок дві жінки – Софія Баторі та Ілона Зріні – свекруха та невістка, які ворогували між собою. Але якщо Ілона увійшла в історію як національна героїня Угорщини та Хорватії, то Софію Баторі спіткала містична слава.

Софія Баторі із сином Ференцем І поселяється у замку після смерті Дьорді II Ракоці. Прізвище Баторі, безперечно, багатьом добре знайоме за страшними вампірними історіями. Але це не Ержебет Баторі (Кривава графиня) — угорська графиня з роду Баторі, відома серійними вбивствами молодих дівчат. Софія Баторі — дальня родичка Ержебет Баторі, була також неймовірно жорстокою і заслужила собі дуже погану славу.

«Паланок» має надзвичайно багату історію. Тут підписувалися міжнародні документи, мирні договори, його території проходили народні повстання. 1649 року в замку побували посли гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з Дьордом ІІ Ракоці про спільні воєнні дії проти Польщі.

Під час своєї історії Мукачівському замку «Паланок» довелося побувати загальноєвропейською політичною в’язницею. Саме сюди після взяття 1789 р. Бастилії прямували в’язні з усієї Австро-Угорщини.

Замок пережив незліченну кількість своїх господарів та мешканців, десятки штурмів та облог, зберігшись майже в ідеальному стані до наших днів.

Замку «Паланок» присвячено срібну монету 999 проби, номіналом у 5 доларів із серії «Дванадцять чудес України».

Продовження розповіді про містичні замки України у наступних статтях.