Містичні замки України. Замок Любарта.
Луцький замок або замок Любарта — верхній замок Луцька, один з двох замків, що збереглися, неперевершена пам’ятка архітектури та історії — один з найважливіших, найстаріших і найбільш добре збережених в Україні замків.
Луцький замок зберігся, проіснувавши 7 століть. У XIV столітті замок служив резиденцією галицько-волинського князя Любарта Гедиміновича. Замок разом із іншими старовинними спорудами входить до складу державного заповідника «Старий Луцьк».
Власників замку було чимало, але фортеця носить ім’я литовсько князя Любарта – останнього правителя Галицько-Волинського князівства. Любарт Гедимінович прийняв православ’я під ім’ям Дмитро і одружився з єдиною донькою Галицько-Волинського князя Андрія II Юрійовича — Ганною-Буче. Від князя Андрія він отримав у подарунок луцькі землі та у 1340-і роки розпочав будівництво Верхнього замку.
Замок Любарта будувався довгих 40 років. За цей час Дмитро пішов із життя. На його місце прийшов Великий князь литовський Вітовт, який продовжив будівництво, а після його смерті, будівництво потужного форпосту закінчив князь Свидригайло. Так фортеця отримала ще одну назву – Замок трьох князів: Любарта, Вітовта та Свидригайла.
Луцький замок був найпотужнішим оборонним форпостом, про що свідчать товсті стіни, що досягають трьох метрів в основі та метр у верхній частині. У період початку застосування вогнепальної зброї фортецю модернізували, доповнюючи зубчастими отворами для гармат та збільшуючи висоту деяких стін.
З висоти пташиного польоту можна розглянути неправильну, наближену до трикутника, форму Луцького замку. Стіни фортеці опуклі, з’єднані трьома вежами: В’їзною або Надбрамною, заввишки 27 метрів, Стировою (над річкою Стир) та Владичою. Спочатку були збудовані вежі, потім були добудовані стіни.
Пізніше, поряд із Верхнім замком почалося будівництво Окольного (Нижнього замку), від якого вціліла лише одна споруда — оборонна вежа Чарторийських.
Верхній замок із трьома його вежами: В’їзною, Стировою та Владичою непогано зберігся до нашого часу.
За переказами, князь Любарт збудував замок для своєї коханої дружини Ганни-Буче. Три вежі з’єднувалися між собою кам’яними мурами, що свідчило про нескінченність почуттів князя. Кожна з веж була символом Віри, Надії, Любові.
Від часу побудови замок був резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства.
В 1429 році в княжому палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з’їзд Європейських монархів. Його метою було вирішення політичних та економічних питань держав центрально-східної Європи. Для розміщення гостей були приготовлені двори та будинки не лише у Луцьку, а й на його околицях. Було заготовлено сотні бочок пива та вина, стада лосів, зубрів, диких кабанів, домашніх волів, баранів, золоті та срібні столові прилади. Загалом до Луцьку прибуло 15 тисяч осіб, що перевищувало населення міста у кілька разів.
До початку дипломатичних переговорів гості розважалися, бенкетували. Щодня споживалося 700 бочок меду, вина та інших напоїв, 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів, диких кабанів… У перервах між дискусіями гості проводили час у різних забавах, лицарських турнірах, полюваннях. Дипломатичні засідання проходили у княжому палаці, що знаходився у Верхньому замку.
У XVIII столітті замок почав втрачати свої функції, що було пов’язано із суспільними трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Замок навколо припинив своє існування. 1795 року в результаті третього поділу Речі Посполитої волинські землі разом із Луцьком увійшли до складу Російської імперії. З 1921 по 1939 роки місто перебувало у складі Польщі. 1921 року Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Протягом XX століття Верхній замок було реставровано та відкрито для відвідування. На початку XXI століття було відновлено і невеликий шматочок Окольного замку.
Сьогодні у Владичій вежі розміщується унікальна та єдина виставка дзвонів — «Дзвони Волині». Відкрили її 1985 року. Перлиною колекції вважається дзвін 1647 року, виготовлений на Волині у період національно-визвольного руху, який очолював Богдан Хмельницький.
ЛЕГЕНДИ ЗАМКУ ЛЮБАРТУ
За сімсот років свого існування замок Любарта обріс неймовірними, надзвичайно таємничими, незрозумілими та романтичними легендами.
Найвідоміша з легенд розповідає про вічне кохання князя Любарта до княгині Ганни-Буче. Занадто рано обірвалося життя красуні, не дожила вона до закінчення будівництва замку.
Засмучений князь до останнього дня свого життя приносив на могилу коханої свіжі квіти. Це дозволило знайти спокій душі княгині, і її привид не блукає стінами замку. Тому замок став місцем паломництва місцевих молодят, які піднімаються на вежу з вірою, що цей ритуал збереже кохання у їхніх серцях назавжди. У В’їзній вежі навіть оселилася пара соколів, які мешкають там уже кілька років.
Як і багато замків, Луцький замок пронизаний підземними ходами. Пройтися ними можна лише раз на рік, на фестивалі «Ніч у Луцьку». За однією з легенд у підземеллі Луцького замку знаходиться могила Любарта.
Перекази свідчать, що у стінах Луцького замку заховані князівські скарби. Незважаючи на те, що коштовності нібито час від часу знаходять, скарб привласнити ніхто не зможе, оскільки вмираючи, князь прокляв свої скарби.
Але… примножити свій достаток може кожен. Для цього потрібно, дивлячись на В’їзну вежу замку, потерти купюру 200 гривень… або сфотографувати її на тлі вежі (зворотний бік купюри 200 гривень прикрашає В’їзна вежа замку Любарта).
Луцький Верхній замок увійшов до переможців Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».
