Містичні замки України. Кам’янець-Подільська фортеця.
Кам’янець-Подільська фортеця — стародавній замок, одна з найвидатніших історичних пам’яток України, а також одна з найзнаменитіших пам’яток фортифікаційного мистецтва, визнана культурною спадщиною ЮНЕСКО. Фортеця розташована у місті Кам’янець-Подільському Хмельницької області.
Величний Кам’янець-Подільський замок уже сотні років височить на скелястому півострові між двома берегами річки Смотрич – лівої притоки Дністра. Уздовж долини Смотрича знаходяться мальовничі Товтри — залишки стародавніх коралових рифів у вигляді гостро виступаючих пагорбів. Між Старим містом та рештою Кам’янця-Подільського знаходиться Смотрицький каньйон, вапнякові стінки якого досягають 50 метрів.
Відмінною особливістю Кам’янець-Подільської фортеці є унікальне поєднання ландшафту з неприступною системою фортифікації, що не має аналогів у Європі. Фортеця є досконалим зразком військово-будівельного мистецтва, остаточне обличчя якого склалося в середині XVI століття завдяки досвіду литовців, поляків і турків.
Деякі історичні дані стверджують, що фортеця існувала ще за часів Київської Русі і була дерев’яною оборонною спорудою. В 1240 році орди Батия взяли місто, в результаті більш ніж на 100 років Кам’янець перейшов у владу татаро-монгол.
У 1362 році війська литовського князя Ольгерда здобули перемогу над татарами, після чого фортеця перейшла у володіння племінникам князя. Час правління литовських князів стає часом переродження фортеці. Литовські князі Коріатовичі збудували кам’яний замок. З 1362 по 1434 р. фортеця стала головним форпостом литовської, а з 1434 по 1793 р. — Польської влади в Поділлі.
Вперше фортеця у Кам’янці-Подільському згадується у 1374 році у грамоті князя Юрія Коріатовича (одного з чотирьох братів Коріатовичів, які володіли Поділлям). На той час вежі та стіни були вже кам’яними та частково дерев’яними. Фортеця знаходилася біля входу в місто, до якого вів вузький 9-метровий перешийок, і була його надійним захистом. Саме за Коріатовичів місто стало столицею краю, а фортеця — стратегічним оборонним пунктом.
У XV столітті край був захоплений поляками. Польські князі Бучацькі захопили фортецю, потім продали королю, і Кам’янець-Подільський став центром воєводства, важливим форпостом оборони Речі Посполитої.
За описом 1492 року замок складався з веж і кам’яних стін з двома воротами на південь і північ. Двір, що примикав до замку, був обнесений дерев’яною стіною. У середині XVI століття всі дерев’яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Іова Брейтфуса були замінені кам’яними. З цього часу замок набув свого сучасного вигляду.
В 1672 році Кам’янець-Подільський захопила турецька армія. Наприкінці XVII століття замок повернула собі Польща, потім за розділу Речі Посполитої він був приєднаний до Російської імперії і став центром Подільської губернії.
У ХІХ столітті Кам’янець-Подільський замок втратив військове значення. В 1928 році Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником, а в 1937 в ній був організований музей-заповідник. На даний момент Кам’янець-Подільський замок разом із кафедральним костелом та міською ратушею належить до головних пам’яток міста.
Фортеця має форму витягнутого багатокутника, обнесена високими неприступними стінами з 11 вежами на кожному розі, і складається з Старої та Нової фортеці. Щоб потрапити на територію фортеці, потрібно пройти по Замковому мосту.
Загальна площа фортечних мурів Старого замку становить 1,5 га. З південного боку, ліворуч від входу в замок, бастіон захищають: Папська вежа, вежа Ковпак, Тенчинська та Ляська вежі; із заходу — Денна вежа, Нова вежа, Західна вежа; з півночі, праворуч від входу в замок — Чорна вежа, Лянцкоронська вежа, Комендантська вежа, Водяна вежа.
У 1505-1515 pоках на третину данини св. Петра, надану Папою Римським Юлієм II, було збудовано першу грановану вежу — Папську.
У цій вежі на початку ХІХ ст. тричі відбував висновок ватажок селянського руху Устим Кармелюк, якого неодноразово заарештовували, але щоразу він примудрявся втікати з в’язниці.
Ця легендарна особистість відома в історії як «український Робін Гуд». Кармелюк був ув’язнений у Папську вежу і, пробувши в ній 5 років, втік невідомим чином. З того часу вежу називають Кармелюковою.
Легенди свідчать, що Кармелюк мав величезну популярність у жінок і кожна, відвідуючи його, дарувала йому хустинку. З цих хустинок Устим зв’язав канат, яким і вибрався з підземелля.
У Чорній вежі знаходиться криниця, вирубана в скелі, глибиною 40,7 метра, з дерев’яними колесами для підйому води, діаметр яких 4,5 метра.
За межами фортеці було зведено Водяну вежу, яка відігравала стратегічну роль як основне джерело води під час облоги. Саме тому вона була збудована у каньйоні.
На подвір’ї Старої фортеці знаходиться «боргова яма» з муляжем боржника. У давнину в неї кидали злісних боржників. у податку. Наразі туристи кидають у неї монети, щоб ніколи не мати боргів.
Якщо вірити переказу, від Старої фортеці Кам’янець-Подільського замку до Хотинської фортеці, яка знаходиться за 30 кілометрів, веде підземний хід.
Стара фортеця часто є декораціями для багатьох фестивалів та історичних реконструкцій. У Кам’янець-Подільському замку було знято сюжети до фільмів «Тарас Бульба», «Стара фортеця», «Народжені бурею», «Устим Кармелюк», «Дев’ять життів Нестора Махно», «Балада про доблесного лицаря Айвенго» та інші .
Дуже красиво Кам’янець-Подільська фортеця виглядає у вечірній час. Коли на місто опускається нічний серпанок, замок набуває казкового вигляду.
Кам’янець-Подільську фортецю я відвідала 2001 року. Перебуваючи у замку, відчуваєш особливу атмосферу середньовіччя, що панує тут. Дивовижне поєднання неприступних оборонних стін з мальовничою природою вражає своєю красою, через що замок називають «квіткою на камені».
