Містичні замки України. Замок Шенборнів
Палац Шенборнів — казковий замок, що причаївся у мальовничому куточку Закарпаття. Тут мимоволі повертаєшся в дитинство, до романтичних мрій про принцес, драконів і лицарів. Витончений ансамбль веж і шпилів, черепичний дах і безліч вікон створюють романтичний образ замку. Чудовий парк та озеро довершують образ казкового королівства.
Вигляд будівлі нагадує лицарський середньовічний замок, але насправді це палац, а точніше мисливський будинок однієї з найбагатших і найвпливовіших сімей Австро-Угорської імперії — графів Шенборнів. Казковий вид споруди — данина модному наприкінці XIX ст. стилю під назвою «неоромантизм«. Архітектори ніби справді прагнули відтворити насправді казкові палаци, поєднуючи елементи готичної та романської архітектури.
В основу архітектури замку покладено астрономічну ідею календарного року. Вікна, яких тут рівно 365, символізують кількість днів на рік. На випадок високосного року передбачено замуроване вікно. 52 димарі символізують тижні року, 12 входів у замок — 12 місяців, а чотири вежі по кутах — пори року. Озеро поруч із замком має штучне походження і повторює контури карти Австро-Угорщини того часу.
На палацових шпилях красуються оригінальні флюгери (з датою спорудження замку — 1890) і куранти, під якими досі можна побачити родовий герб Шенборнів — коронованого лева. Одна з веж оснащена дзвоном, який відраховує щогодини. Крім того, замкова споруда прикрашена численними барельєфами із символікою родини Шенборнів та античними сценами, а вікна декоровані вітражами на біблійну тематику.
Мисливські угіддя Шенборнів розташовані поруч із селищем Чинадієво, між містами Мукачево та Свалява. Насправді замок має назву Берегвар, від назви урочища, в якому він розташований, але в народі прижилася назва «палац Шенборнів» або просто «Шенборн». Ще одна назва «Чинадіївський замок».
У минулому Чинадієво (до ХХ ст. населений пункт називався Сент-Міклош, що в перекладі з угорської означає «Святий Миколай») з усіма прилеглими територіями підпорядковувалося Австро-Угорщині. До Шенборнів закарпатські землі належали угорському князю Ференцу II Ракоці, який став лідером повстання угорців проти Габсбургів. Повстання було придушене, князь вирушив у вигнання, а землі перейшли до австрійського двору, і в 1728 були подаровані угорським королем Карлом VI архієпископу Лотару Францу Шенборну.
Так графи із далекої Франконії стали найбільшими землевласниками Закарпаття. Закарпатська домінія залишалася на кшталт Шенборнів протягом 200 років.
Шенборни були відомим родом австро-німецької знаті, кілька століть вони займали престоли прелатів на землях Австрії. Рід Шенборнов був багатий на землі та закарпатські угіддя стали бажаним подарунком. Лотар Франц не встиг ними скористатися, його спадкоємці збудували тут спочатку невеликий дерев’яний мисливський будиночок, який простояв півтора століття, потім, 1890 року, граф Ервін-Фрідріх фон Шенборн вирішив побудувати тут замок із каменю.
Причиною, що підштовхнула графа до будівництва, був майбутній візит принца Франца Фердинанда, того самого, про який у підручниках історії потім напишуть, що його вбивство стало приводом для початку Першої світової війни.
З істинно німецькою педантичністю і розмахом граф запросив для зведення замку відомого архітектора Грессерсона, талант якого створив зі змішання стилів бароко, псевдоготики та рококо цей дивовижний замок-палац, який можна порівняти красою з найкрасивішими замками Європи.
Останній представник династії Шенборнов — граф Георг Ервін залишив замок 1944 року, емігрувавши до Австрії. Напередодні Другої світової війни розкішний палац мав намір придбати рейхсміністр авіації Німеччини Герман Герінг. Цьому завадив президент Карпатської України Августин Волошин, який, незважаючи на обіцяну німцями велику позику, відмовив їм.
Замок належав Шенборнам до 1944 року. Після війни замок почали використовувати як будинок відпочинку. Він став першим санаторієм на території Закарпаття. Санаторій «Карпати» діє й у наші дні. З інтер’єрів Шенборнів збереглися лише дерев’яні сходи, каміни, бібліотека та унікальна люстра — мікс русалки, оленячих рогів та жіночого торсу.
ЛЕГЕНДИ ЗАМКУ ШЕНБОРНА
Ну і який пристойний замок обійдеться без своєї колекції легенд та домашнього привиду?
Легенди замку Берегвар крутяться навколо теми ревнощів та подружньої невірності.
За однією легендою, дружина була невірна графу. Несподівано повернувшись з полювання, чоловік застав її в обіймах красеня-полковника, якого чи то вбив на місці, чи викликав на дуель. Графіню Шенборн торкнутися не зміг, проте як помсту замовив люстру з червоного дерева, що зображує оголену кельтську фею Мелюзіну з обличчям невірної графині, увінчаної рогами.
За іншою версією, люстра відображає три пристрасті графа — рибалку (риб’ячий хвіст), полювання (роги) та жінок. Люстра збереглася до наших днів.
По іншій легенді, графиня була вірна, але граф непомірно ревнивий. Одного разу граф зустрів місцеву ворожку, яка нашепотіла йому «вірний спосіб» перевірити подружню чесність графині. Мовляв, відведи дружину на Соколови скелі і якщо вона зможе з них спуститися практично вертикальною стежкою і не оступитися, значить вірна. Графиня з честю витримала випробування, але після цього пішла від ревнивця-чоловіка, який зазнав її життя небезпеки заради своїх сумнівів. І, звичайно ж, після її смерті привид графині, одягненої в чорне вбрання, блукає замком.
Третя легенда розповідає про джерело мінеральної води у парку Шенборнів, що є джерелом вічної молодості. Хто вмиється водою з джерела, той назавжди збереже молодість та красу.
Біля палацу за наказом графа було розкинуто розкішний сад-дендрарій, який сьогодні перетворився на парк санаторію. У парку можна побачити безліч рідкісних рослин: італійські гліцинії, веймутові сосни, тиси та магнолії. Весною цвіте екзотична японська сакура, яку привіз до палацу сам граф Шенборн.
Палац Шенборнів входить до більшості маршрутів екскурсій Закарпаттям. Закладаючи мисливську резиденцію, граф Шенборн подбав і про залізничне сполучення. Досі поруч із замком знаходиться старовинна вокзальна будівля, від якої до палацу веде стара «графська дорога».
