Балансуючі скелі — загадка гравітації. Камені, розрізані лазером.
Балансуючі скелі — акробатична конструкція природи, одне із загадкових і найдивовижніших чудес планети. Здається, ніби величезні валуни готові впасти будь-якої миті, але вони стоять тисячі та мільйони років. Ці незвичайні кам’яні структури немов би порушують закони гравітації. породжуючи містичні історії та загадки.
«Кулі диявола». Австралія
«Кулі диявола» — скупчення величезних гранітних валунів, безладно розкиданих широкою неглибокою долиною. Одна з найвідоміших пам’яток Австралії.
Серед австралійських аборигенів місце відоме як «Карлу-Карлу», що дослівно перекладається як «круглі валуни». Заповідник розташований в 115 кілометрах від міста Теннант-Крік. Камені диявола виглядають дуже незвичайно через свої розміри, розташування та форми. Багато з валунів досягають висоти 11—12 метрів. Кругле червоно-коричневе каміння схоже на гігантські яйця. Якщо вірити науковій гіпотезі, вік цих каменів складає кілька мільйонів років.
Пагорби Матобо. Зімбабве
Пагорби Матобо — геологічне утворення у вигляді нагромаджень гранітних валунів один на одного у вигляді колон або стовпів на території Зімбабве.
Історія утворення цих пагорбів, що височіють над гранітним щитом, відходить у минуле на 3,5 млрд. років. Під час сильних вивержень у цих районах накопичувалися озера з розплавленого матеріалу, які пізніше застигли та розтріскалися. За мільярди років ерозія відточила та оголила ці останці, що призвело до утворення дивовижного ландшафту Матобо.
Масляна куля Крішни. Індія
Один із загадкових об’єктів міста Махабаліпурам, розташованого на Кормандельському березі, в індійському штаті Таміл-Наду — величезний камінь під назвою «Масляна куля Крішни», що самотньо стоїть на схилі, — дивна назва гранітного валуна, який важить 250 тонн і вже понад 1300 років кидає виклик усім законам гравітації, зберігаючи рівновагу на сильно нахиленому уступі, під кутом майже в 45 градусів.
Першою людиною, хто намагався зрушити камінь, був король династії Паллавів Нарасімхаварман, що правив в Південній Індії в 630-668 рр. н. е., але у нього нічого не вийшло. Друга спроба належить губернатору Мадраса (Ченнаї). На початку 20-го століття, «Масляну кулю Крішни» намагалися пересунути з допомогою 9 слонів, але і ця спроба не увінчалася успіхом. Цей загадковий камінь не гойдається, незважаючи на те, що він стикається з дуже малою площею, та й сама точка опори розташована на схилі.
Пагода Чайттійо. М’янма
Пагода Чайттійо – «Золотий камінь» на величезному позолоченому валуні, що ніби висить у повітрі на краю високої скелі. Дивлячись на Золотий камінь, з’являються фантастичні образи казкової країни Гулівера. Альтернативні історики, звісно, шукають тут сліди стародавньої високорозвиненої цивілізації.
«Золотий камінь» знаходиться на вершині гори Чайттійо. Висота каменю 6 метрів, в обхваті він 25 метрів. Гранітний камінь весь покритий сусальним золотом, пожертвуваним паломниками. На вершині Золотого каменю знаходиться Пагода Чайттіо заввишки 5,5 метрів. Вся ця потужна конструкція балансує на уступі скелі.
Протягом двох з половиною тисячоліть масивна конструкція містичним чином зберігає своє нерухоме становище. І досі вчені не можуть розгадати загадки: чому камінь не падає, і хто міг його затягти сюди?
«Золотий камінь» М’янми — загадка гравітації, скільки не намагалися його розгойдувати, але за 2500 років нікому так і не вдалося скотити його зі скелі.
Скеля-камінь Аль Наслаа. Тайма. Саудівська Аравія
Загадкові стародавні камені, ніби розрізані лазером, можна знайти у різних країнах, на різних континентах. Хто, навіщо, і головне… яким інструментом розпилювали каміння у давнину?
За словами археологів, найперші записи про оазу Тайма відносяться до VIII ст. е. Тайма (Тема) згадується у Старому Завіті та в ассирійських царських написах як торговий центр, що лежить на караванному шляху.
У наші дні в арабській пустелі дмуть сильні вітри, є й періоди сильних дощів. Поєднання цих кліматичних умов є причиною більшості химерних скельних утворень у цьому районі. На думку вчених, скеля-камінь Аль Наслаа в оазі Тайма є саме таким прикладом.
«Розріз» між двома половинками стародавнього каменю Аль Наслаа є найцікавішою частиною мегаліту. Вчені стверджують, що це результат переміщень земних пластів, що спричинило поділ кам’яних блоків уздовж тріщини. Однак «розріз» між двома частинами каменю настільки рівний, ніби був зроблений за допомогою лазера.
Скеля Аль Наслаа має висоту близько 6 метрів і ширину 9 метрів і вкрита на південно-східній стороні численними петрогліфами. Малюнкам на камені близько 4000 років, а от «розріз» на ньому міг бути зроблений ще раніше.
Цікаво, що скеля-камінь розділена посередині неприродньо рівною лінією на дві частини, обидві збалансовані на маленьких постаментах. Обидві частини каменю не схильні до руху! Між ними завжди залишається однакова відстань!
Незрозуміло, яким чином ці половинки стародавнього каменю можуть утримувати свій баланс-рівновагу протягом тисячоліть, при цьому зовсім не переміщаючись.
У наукових колах не відкидають можливість, що «розріз» у стародавньому камені Аль Наслаа було створено штучно. Існує багато теорій та гіпотез, але вчені досі не в змозі дати однозначну відповідь про походження цього «розрізу».
Хто ж міг у давнину розпиляти Аль Наслаа настільки рівно на дві частини і навіщо? Існують гіпотези, що «розріз» у стародавньому камені Аль Наслаа зроблено стародавньою технологічно розвиненою цивілізацією.
Балансуючі камені та камені, розрізані лазером порушують закони фізики. Тут правлять закони природи… народжуються міфи… і не дуже доречна логіка… 
