Мадаїн-Саліх – стародавнє місто серед скель та пустелі.
Мадаїн-Саліх, також названий Хегра або Аль-Хіджр — доісламське поселення, розташоване в Хіджазі на північному заході Саудівської Аравії (Ель-Мадина), історичному центрі виникнення ісламу.
За кількасот кілометрів від Мадаїн-Саліха знаходяться священні міста мусульман Мекка і Медина. Місце, де знаходиться Мадаїн-Саліх, — це спалена кам’яниста пустеля. Вона є вершиною базальтового плато, що утворює південно-східний кордон гір Хіджаз.
Плато — це розкидані тут і там невисокі руді скелі зі слідами багатовікової ерозії, з куполоподібними вершинами, виточені вітром і піщаними бурями, і рідкісні пальмові гаї в крихітних оазисах. Між скелями — пісок і розсипи дрібного каміння, серед яких пробиваються кущі рослин.
Старовинні перекази зберегли спогади про те, що в давнину тут був рай: безліч річок, густі ліси заповнювали всю округу. Причину такої різкої зміни природи вчені схильні бачити у швидкій зміні напряму течії річок, але чому це сталося так поки й не з’ясовано.
У ті часи тут жило плем’я самуд,, яке вважається одним із «істинних» (корінних) народів Аравії, які згодом зникли. Найімовірніше, це сталося тоді, коли річки змінили напрямок течії.
Згідно 15-ї сури Корану, плем’я самуд було знищено Всевишнім за відмову дотримуватися наказів пророка Саліха. Про походження племені самуд судити важко, джерел дуже мало, але давньогрецький історик Діодор Сицилійський називав їх арабами.
Найдавніша згадка про плем’я самуд відноситься до 715 р. до н. е.: про нього писав ассирійський цар Саргон II, наводячи цю назву в списку народів Східної та Центральної Аравії, що стали васалами ассирійців.
Вважається, що плем’я самуд жило на півночі Хіджаза, який до 106 року був частиною Набатейського царства. Самуди і є будівельниками незвичайних споруд, які є численними похованнями в штучних гротах, з чудовими фасадами, вирізаними в кам’яному моноліті.
У хорошому стані збереглися ці споруди в районі Мадаїн-Саліха — другого за величиною міста Набатейського царства після столиці Петри. Люди давно залишили Мадаїн-Саліх, що врятувало некрополь від повної руйнації.
Археологічний комплекс Мадаїн-Саліх — це низка гробниць, висічених у цілісних скелях. Весь комплекс включає 131 скельне поховання, вони зібрані в чотирьох некрополях і вирізані в скелях у період з І ст. до н. е. до І ст. н. е.
Головна особливість Мадаїн-Саліха і його відмінність від величнішої Петри у тому, що тутешні поховання прикрашені куди яскравіше і є зібранням орнаментів різних культур. Входи (фасади) поховань вигадливо прикрашені, що було прийнято в язичницькі, доісламські часи: видно зображення птахів, людських осіб та міфічних істот.
На фасадах зустрічаються набатейські написи, з яких можна дізнатися про ім’я похованого, його військове звання та імена будівельників. Виявлено також десятки наскельних написів, що належать до донабатейського періоду.
Внутрішні приміщення поховань різко контрастують із багатим фасадом. Культура приміщень у скелях розвинулася настільки, що набатеї прорубували колодязі та будували водні резервуари прямо в скелях, між похованнями та святилищами.
Подібні споруди перегукуються з іншими об’єктами набатейської культури та зустрічаються також на території Йорданії, Ізраїлю та Сирії. Найбільш вражаючих розмірів вони досягають у Петрі.
Доказом того, що за старих часів цей район був повний життя, є руїни великої системи гідротехнічних споруд. Цілком ймовірно, вони служили для забезпечення водою стародавнього набатейського міста Мадаїн-Саліх.
У ті часи місто було великим центром караванної торгівлі, тут велася велика торгівля мирром, пахощами та спеціями. Мадаїн-Саліх, таким чином, знаходився на перехресті культур, що позначилося на характері орнаментів на фасадах поховань, де легко можна розрізнити ассірійські, фінікійські, єгипетські, еллінські та римські мотиви, але неодмінно у супроводі арабських елементів кам’яного декору.
Через згадки в Корані ці місця вважаються в народі проклятими. Уряд Саудівської Аравії, зацікавлений у розвитку туризму, всіляко намагається позбавити Мадаїн-Саліх такого іміджу. Одним із заходів стало присвоєння Мадаїн-Саліху звання «Столиці історичних пам’яток», що одразу ж надало йому особливого значення серед 4 тис. історичних пам’яток Саудівської Аравії.
У 2008 р. археологічний комплекс Мадаїн-Саліх включено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
