Монмартр — серце Парижа. Загадки та містика «місця сили».
Монмартр — чарівний пагорб на півночі Парижа, який вважається найвищою точкою міста (130 метрів над рівнем моря) і справжнім осередком богемного духу. Його вузькі вулички, старовинні будинки, атмосферні кафе та художники на площі Тертр створюють неповторну атмосферу.
Монмартр — це справжній музей під відкритим небом. На вершині Монмартру височіє базиліка Сакре-Кер, одна з найвідоміших пам’яток Парижа.

У XIX–XX століттях Монмартр став справжнім магнітом для митців. Тут жили й творили такі легенди, як Пікассо, Ван Гог, Дега, Модільяні, Матісс, Ренуар та багато інших. Вони перетворили район на центр художнього життя, і цей дух зберігається досі — вуличні художники й досі малюють портрети туристів просто неба.

А ще Монмартр славиться своїми вітряками, виноградниками, музеями, а також легендарним кабаре Мулен Руж, що розташоване біля підніжжя пагорба.
Найцікавіші місця Монмартру
Базиліка Сакре-Кер — серце Парижу, білосніжна святиня на вершині пагорба з неймовірною панорамою міста.
Площа Тертр — серце художнього Монмартру, де митці малюють портрети просто неба.
Кабаре Мулен Руж — легендарне місце народження канкану з червоною млином на фасаді.
Стіна кохання — романтична інсталяція з написом «Я тебе кохаю» понад 300 мовами.
Музей Монмартру розповідає історію району та його богемного минулого, з чарівним садом Ренуара.
Виноградники Монмартру — справжній виноградник у центрі міста, де щороку влаштовують винний фестиваль.
Мулен де ла Галетт — історичний вітряк, увічнений на полотнах Ренуара та Ван Гога.
Історія Монмартру — це справжній калейдоскоп епох, легенд і мистецтва. Ще за часів галло-римлян на пагорбі стояли храми Марса і Меркурія. Назва «Монмартр» має дві версії походження: або від Mons Martis — «Пагорб Марса», або Mons Martyrium — «Пагорб мученика», на честь святого Діонісія, першого єпископа Парижа, якого стратили тут у III столітті.
У Середньовіччя (XII ст.) тут з’явився монастир бенедиктинців і церква Сен-П’єр-де-Монмартр — одна з найстаріших у Парижі. У 1534 році саме тут Ігнатій Лойола заснував Орден єзуїтів.
У 1859 році Монмартр стає частиною Парижа. Завдяки дешевшому житлу та мальовничим краєвидам район приваблює художників, письменників і музикантів.
У 1871 році Монмартр став осередком революційного руху — саме тут почалося повстання, що призвело до створення Паризької комуни.
Монмартр оповитий не лише мистецтвом, а й містикою — цей пагорб здавна вважався місцем сили, легенд і таємниць.
Пагорб мучеників: за легендою, саме тут у III столітті стратили святого Діонісія, першого єпископа Парижа. Кажуть, він підняв свою відрубану голову і пройшов із нею кілька кілометрів — місце, де він впав, нині відоме як Сен-Дені.
Привиди кабаре: у старих кабаре, зокрема в «Мулен Руж», подейкують про привидів артистів, які нібито досі з’являються за лаштунками. Деякі працівники розповідають про дивні звуки, тіні та відчуття присутності когось невидимого.
Катакомби та підземелля: під Монмартром існує мережа старих шахт і тунелів, які колись використовували для видобутку гіпсу. Деякі з них закриті, інші — стали джерелом легенд про таємні товариства, ритуали та зникнення.

Магічні місця: вуличка Rue des Saules, виноградники та старі сходи, що ведуть до базиліки Сакре-Кер, часто згадуються в міських легендах як місця, де «відчувається інша енергія». Деякі вважають, що Монмартр має особливу ауру, яка приваблює творчих і чутливих людей.
Легенди про привидів у Мулен Руж — це справжня театральна містика з нотками драми й чарівності. Кажуть, що сцена цього легендарного кабаре зберігає енергію артистів, які виступали тут понад століття. Один із найвідоміших привидів — це дух танцівниці, яка загинула трагічно під час виступу на початку XX століття. За переказами, її силует іноді з’являється в дзеркалах гримерок або на балконі, звідки вона колись спостерігала за шоу.
Працівники кабаре розповідають про дивні звуки, кроки за лаштунками, що лунають у порожньому залі, і навіть про запах парфумів, який з’являється нізвідки. Деякі вважають, що це духи артистів, які не змогли покинути сцену навіть після смерті.

Монмартр — це не лише мистецтво й романтика, а й справжній лабіринт загадок, легенд і прихованих символів. Ось кілька з них, які досі інтригують дослідників і мандрівників.
Людина, що проходить крізь стіну — скульптура на вулиці Rue Norvins, створена на честь новели Марселя Еме. Але дехто вірить, що вона має магічні властивості: якщо доторкнутися до руки статуї, можна «пройти крізь» власні страхи або негаразди.
Таємничі підземелля — під Монмартром існує мережа старих гіпсових шахт. Частина з них закрита, але легенди розповідають про таємні ходи, які з’єднували кабаре, монастирі й навіть базиліку Сакре-Кер.
Будинок із привидами — на вулиці Rue des Saules стоїть старий будинок, який місцеві називають «проклятим». Кажуть, у ньому зникали люди, а вікна іноді світяться вночі, хоча будівля давно закинута.

Мулен де ла Галетт — вітряк, який пережив революції, війни й богемні вечірки. Подейкують, що його крила досі «зберігають» енергію танців і пристрастей минулого.
Загадкові символи на фасадах — уважні мандрівники помічають на будинках Монмартру дивні знаки: зірки, сови, алхімічні символи. Деякі дослідники вважають, що це залишки таємних товариств або послання для посвячених.
Сьогодні Монмартр — це поєднання історії, мистецтва та романтики. Його вузькі вулички, виноградники, кабаре та художники на площі Тертр зберігають дух минулого.
