Шокуючі стародавні артефакти. Генетичний диск

У попередній статті «Колекція «недоречних артефактів» Падре Креспі» я описала історію колекції артефактів, зібрану Падре Креспі у місті Куенка – колишній ставці правителя Імперії Інків – Тупак Інка Юпанкі.

Одним із найзагадковіших артефактів колекції Креспі, на думку Еріха фон Денікена, є так званий «генетичний диск». По одній із версій, Падре Креспі подарував його відомому колумбійському вченому професору Хайме Гутьєррес Лега.

«Генетичний диск» виготовлений із лідиту (шунгіту) — мінералу, який свого часу видобували у Лідії, стародавній державі на заході Малої Азії. Лідит має шарувату структуру і важкий в обробці, тому вирізати щось на ньому практично неможливо. Однак «Генетичний диск» не тільки виготовлений з цього матеріалу, а й має зображення, що нагадують швидше штампування, ніж різьблення. Це вказує на те, що при обробці мінералу було застосовано невідому нам технологію.

«Генетичний диск» зберігався в колекції індіанських старожитностей професора Колумбійського університету Хайме Леги. Протягом десятиліть Лега займався збором артефактів, і у 2001 році у Відні організував виставку під назвою «Нерозв’язані таємниці».

Серед експонатів виставки були унікальні інструменти акушерського призначення, виконані з вражаючою майстерністю, які не мають аналогів в інших давніх культурах Південної Америки. Це ніж із фігурною рукояткою, вирізаною у формі стилізованої жіночої фігурки та голови немовляти, обвитої пуповиною; ложечка, фігурна рукоять якої зображує жінку з головою немовляти. Усі експерти погоджувалися, що це саме хірургічні інструменти.

Показово, що всі ці предмети, як визначили австрійські мінерологи, було виконано з лідиту. За оцінкою експертів, які оглядали ці інструменти, сучасні технології не дозволяють зробити подібні артефакти з цієї породи каменю саме через специфічну структуру мінералу.

Ще з античних часів лідит використовували для прикрас та мозаїки. Але вирізати щось на ньому, навіть користуючись сучасними інструментами, практично неможливо! Цього не дозволяє зробити  структура мінералу, який під впливом різця обов’язково кришиться.

У наборі предметів, які Хайме Гутьєррес Лега передав для виставки, були два унікальних експонати: невелика фігурка людини, яка сидить у кріслі сучасної форми і «Генетичний диск». Фігурка людини вирізана також із лідиту. Але дивовижна сама форма цього крісла – вона цілком сучасна і найбільше нагадує стоматологічне крісло.

Другий артефакт отримав назву «Генетичний диск». Це диск з лідиту, діаметром 27 см і товщиною 2 см, важить близько 2 кг. Обидві сторони диска покриті рельєфними зображеннями, посередині є наскрізний отвір. Аналогів експонату не було знайдено ні в Америці, ні в інших культурах Стародавнього світу. Те, що зображення на диску присвячені процесам зачаття людини та еволюції зародка, видно з першого погляду. Саме тому диск і отримав таку назву.

Розшифрувати повністю зміст послання на диску поки що не вдалося, хоча деякі речі є досить очевидними. Так, у верхній частині лицьової сторони є ряд зображень, що ілюструють процес еволюції зародка людини. Остання фігурка зображує вже сформоване немовля.

У нижній частині «Генетичному диску» є схематичні зображення чоловіка і жінки з підкреслено вираженими статевими органами, а над цими фігурами вміщено зародок. Поруч із чоловіком зображений сперматозоїд. Стилістика зображень людини відповідає тій, що на акушерських інструментах і фігурці людини з лідита.

У європейській науці сперматозоїди вперше були описані в 1677 році голландським натуралістом, основоположником наукової мікроскопії Антоні ван Левенгуком. А процеси розвитку людського ембріона були вивчені набагато пізніше.

З іншого боку «Генетичного диска» є фігурки людей, ембріонів, сперматозоїдів та яйцеклітин у різній стадії розвитку. Не викликає сумніву, що Генетичний диск був своєрідним наочним посібником, у якому символічним чином було позначено основні моменти процесів зачаття та розвитку людського ембріона.

Про вік описаних артефактів говорити немає сенсу. Вони були вирвані з культурного контексту і їх не можна порівняти з іншими старовинами Нового Світу. Хоча сам Хайме Лега визначив їх вік — 6 000 років.

Наукова громадськість, як завжди, заявила, що «Генетичний диск» — сучасний виріб. При цьому не було опубліковано результатів будь-яких спеціальних аналізів, за допомогою яких можна виявити мікрочастинки інструменту, яким оброблявся камінь.

Навіть із погляду здорового глузду виникає закономірне питання: який містифікатор створюватиме найскладніші, по суті справи, ювелірні твори, щоб видати їх за індіанські старожитності?

До якого ж часового періоду належать «Генетичний диск» та медичні інструменти з лідиту? Геологічна експертиза, проведена в Національному університеті Колумбії, показала, що вони належать до доісторичної епохи і можливість підробки даних артефактів практично виключена.

Оскільки артефакти знайдені в Колумбії (або, що не виключено, в Еквадорі) і при цьому не належать до жодної з доколумбових культур Південної Америки, що існували, дослідники визначають їх вік, принаймні, в 6 тисяч років.

Поки що ніхто не може пояснити, які технології використовувалися для виготовлення подібних предметів. Але на підставі вивчення цих знахідок можна зробити висновок: всі вони належать невідомій нам високорозвиненій цивілізації минулого, про існування якої офіційна наука поки що нічого сказати не може.

І зовсім не виключено, що в «Генетичному диску» зашифровані таємниці генетики, які ще належить відкрити сучасним вченим.

«Генетичний диск» — ще один «недоречний артефакт» історії.