Реінкарнація та Карма
Еволюція полягає у тому, щоб ставати дедалі більше просвітленим.
Концепція реінкарнації («перевтілення»), згідно з якою наша свідомість не зникає безвісти після смерті тіла, а переходить в інший стан, була присутня в усі часи. Вчення про реінкарнацію визнавали багато світових релігій та філософських систем.
Реінкарнація є частиною процесу еволюції свідомості. Згідно з давніми ученнями, людина живе багато разів, втілюючись у різні епохи, допоки земний досвід не зробить її мудрою, досконалою і «просвітленою».
У проміжках між життями відбувається розвиток свідомості.
Реінкарнація — це повторювані народження та смерті, через які людина проходить відповідно до своєї кармічної діяльності.
З концепцією реінкарнації нерозривно пов’язана концепція карми — закону причинно-наслідкового зв’язку.
Карма – одне з основних понять філософії індуїзму та буддизму. Карма є програмою майбутнього втілення, яку ставить людина у втіленні сьогоднішньому.
Реінкарнація та карма в релігіях, філософських системах та міфології
Світогляд Сансари
Сансара — самсара (перехід, низка перероджень, життя) — кругообіг народження і смерті у світах, обмежених кармою, одне з основних понять в індійській філософії. Сансара вчить, що душа відразу після смерті народжується в матеріальному світі наново і продовжує обертатися в кругообігу народжень і смертей доти, доки повністю не очистить свою свідомість від матеріалістичних бажань.
Індуїзм
Переселення душ одне із основних понять індуїзму. Так само як у філософських системах інших індійських релігій, кругообіг народження та смерті сприймається як природний феномен природи.
Переселення душ вперше згадується у Ведах – найдавніших священних писаннях індуїзму. Опис доктрини реінкарнації міститься в Упанішадах — стародавніх філософсько-релігійних текстах на санскриті, що примикають до Ведів.
«Бхагавад-Гіта»:
«Так само, як душа переселяється з дитячого тіла в юнацьке, з нього в старе, так у момент смерті вона переходить в інше тіло».
«Як людина, скинувши з себе старий одяг, одягає новий, так і душа приймає нові матеріальні тіла, залишивши старі та марні».
«Той, хто народився, безперечно помре. Той, хто помер, безсумнівно прийме нове народження, тобто знову отримає тіло».
Буддизм
Концепція повторних народжень характерна для буддизму. Просвітленого стану (буддхи) не можна досягти протягом одного життя, на це потрібно багато тисяч років.
Стан Будди — одна з найвищих досконалостей, для досягнення якої потрібно докладати величезних зусиль протягом багатьох життів.
Численні історії про переселення душ записані в «Оповіданнях про народження» — 547 оповідань про минулі втілення Будди. У розповідях описуються перетворення Будди в різних тілах і розповідається, як людина може досягти просвітління, дотримуючись певних принципів.
«Тибетська книга мертвих» — «Бардо Тодол» містить докладний опис станів — етапів, через які, згідно з тибетською буддійською традицією, проходить свідомість людини починаючи з процесу фізичного вмирання і до моменту наступного втілення (реінкарнації) у новій формі.
Будда говорив:
«Життя будь-кого є результатом його попереднього життя, минулі гріхи приносять смуток і нещастя, минуле благочестя породжує блаженство».
«Якщо ви хочете знати, що ви робили у вашому минулому житті, подивіться на теперішній стан, якщо ви хочете знати свій майбутній стан, подивіться на свої сьогоднішні дії».
Дзен-буддизм
Дзен-буддизм вчить, що матеріальне існування, з його ілюзією нескінченної тілесної насолоди, є головною перешкодою для того, хто хоче досягти просвітління, і що людина повинна приймати реальність смерті без страху, протиставивши останній її повне усвідомлення.
За традицією вчителі дзена навчали ідеям реінкарнації, але основна увага дзена була зосереджена на складних техніках медитації, а не на питаннях, що включають поняття реінкарнації. Проте було кілька видатних вчителів дзена, які проповідували перевтілення та вічне існування душі.
Даоська філософія
У даоських документах говориться про те, що Лао Цзи перевтілювався на Землі кілька разів.
У одному з писань даосизму стверджується: «народження перестає бути початком, як і смерть — кінцем. Існує безмежне буття. Існує продовження без початку. Буття поза простором. Безперервність без початку у часі».
Основою віри у реінкарнацію в даосизмі виступають шість ступенів існування у перетворенні живих істот. До цих шести ступенів відносяться як люди, так і тварини та комахи, кожна з них відповідно відображає все сильніше покарання для живих істот, що згрішили в попередніх втіленнях.
Лао Цзи говорив:
«Вогонь для дров те саме, що душа — для тіла. Вогонь переходить на наступне поліно, як душа переходить у наступне тіло. Вогонь поширюється, не згасаючи. Життя триває, не закінчуючись».
Згідно з Каббалою, ми всі безсмертні. Смерть — один із етапів внутрішнього розвитку, що визначає наступну фазу нашого існування.
Смерть відчиняє двері в наступне життя, щоб наш розум став якомога яснішим і безтурботнішим.
Душі повинні повернутися до Абсолюту, туди, звідки вони з’явилися, але щоб зробити цей шлях, вони повинні розвинути в собі досконалість, зародок якого закладений у кожному.
І якщо вони не розвивають таких якостей у цьому житті, тоді вони повинні почати інше життя… друге, третє і так далі.
«Книга Зогар»:
«Щасливий той, хто вмирає із чистою совістю. Смерть — лише перехід із одного будинку до іншого. Якщо ми мудрі, то зробимо наше наступне життя красивішим будинком».
Християнство
Ідею реінкарнації приймали ранньохристиянські філософи. Ця концепція була відкинута у VI столітті, на п’ятому Вселенському соборі. З Біблії було вилучено всі тексти, які могли бути підтвердженням ідеї реінкарнації.
Згідно з Едгаром Кейсі, Христос не тільки вірив у реінкарнацію, але й перевтілювався близько тридцяти разів, перш ніж з’явитися у світ у вигляді Ісуса з Назарету.
Іслам
У віршах Корану зустрічаються згадки про воскресіння, які з часткою ймовірності можуть ставитися і до реінкарнації: «Я помер каменем і воскрес рослиною. Я помер рослиною та воскрес твариною. Я помер твариною і став людиною. Чого мені боятися? Хіба смерть обікрала мене?
Зороастрійська міфологія
«Одна п’ята померлих знову з’являється на землі, маючи ті ж тіла і характери, що і в момент їхньої кончини, в тому ж місці, де дихання залишило їх тіла».
«Пополь-Вух» індіанців майя
Майя вірили, що душа померлого йшла дорогою Сонця, тобто спускалася в підземний світ, як захід Сонця, щоб високо зійти вранці, до небесних божеств. Майя вважали, що світ народжується і гине, дотримуючись певних циклів. Згідно з їхньою священною книгою «Пополь-Вух», світ народиться і загине чотири рази.
Єгипетська міфологія
Грецький історик Геродот вважав, що єгиптяни були першими прихильниками реінкарнації.
Стародавні єгиптяни вірили, що кожен померлий мав постати перед 42 суддями і визнати себе невинним чи винним у гріхах. Душу померлого зважували на чаші терезів, урівноважених страусиним пером богині Маат – дочки бога Сонця Ра. Терези тримав бог Анубіс, вирок виносив чоловік Маат — бог Тот. Якщо людина прожила життя «з Маат у серці», була чиста і безгрішна, вона оживала для нового щасливого життя.
Свитки папірусу, які супроводжували померлого, містили витяги з «Книги мертвих», автором якої був бог Тот, і були ілюстровані заклинаннями. Традиційним сюжетом була сцена зважування серця у залі правосуддя перед богом Осірісом.
Основою віри стародавніх єгиптян у відродження після смерті було вмирання та відродження зірки Бетельгейзе із сузір’я Оріон.
Після смерті фараона відбулася релігійна церемонія «відкриття рота», яку жреці проводили всередині Великої Єгипетської Піраміди в саркофазі Камери Царя.
Вважалося, що в процесі церемонії «відкриття рота» з тіла фараона відлітає душа і через тунель Великої єгипетської піраміди потрапляє на суд Осіріса, який вершився у сузір’ї Оріон.
У своїх релігійних текстах Око Оріона — зірку Бетельгейзе, древні називали Каа Аїн — Меркнуще Око.
Єгипетські жреці знали, що через тисячоліття становище зірок на небі буде таким самим, як і за часів фараонів. Вони вірили, що у Велику Піраміду перенесуть мумію фараона і суд Осіріса, що пройшла, душа фараона відродитися за допомогою променів світла від зірки Сіріус.
Езотерики, філософи, письменники, вчені про реінкарнацію та карму
Олена Блаватська («Карма чи закон причин та наслідків»):
«Ми даремно оплакуємо згаслі цивілізації та передчасно загиблих геніїв. Ніщо не гине, і робота душі, не втрачаючи нічого з набутого досвіду, відновлюється саме з тієї самої грані, яку досягла у попередньому втіленні.
Людина — створення роздумів, над чим він розмірковує в цьому житті, тим стає в наступному. Все, що людина являє собою в сьогоденні і що вона уявить себе в майбутньому, все це — наслідок її діяльності в минулому.
У житті немає стрибків і немає випадковостей, все має свою причину, кожна наша думка, кожне почуття і кожен вчинок ідуть з минулого і впливають на майбутнє».
Піфагор: Душа, потрапляючи то в одну істоту, то в іншу, рухається таким чином у кругообігу, вказаному необхідністю.
Сократ: Я анітрохи не сумніваюся у існуванні того, що називають новим життям, і у тому, що живі повстають із мертвих.
Платон: Душа людини безсмертна. Усі її надії та прагнення перенесені в інший світ. Справжній мудрець бажає смерті як початку нового життя.
Джордано Бруно: Душа не є частиною одного певного тіла і може бути то в одному тілі, то в іншому.
Вольтер: Концепція реінкарнації не є ні абсурдною, ні марною. У тому, щоб народитися двічі, а не одного разу немає нічого дивного.
Бенжамін Франклін: Я вважаю, що в тій чи іншій формі я завжди перебував у цьому світі.
Йоганн Гете: При думці про смерть я зовсім спокійний. Тому що твердо переконаний, що наш дух є істота, природа якої залишається неруйнівною і яка буде діяти безперервно та вічно. Я впевнений, що перебував тут уже тисячі разів, і сподіваюся, що ще повертатимуся тисячі разів.
Оноре де Бальзак: Набуті людиною якості, які повільно в нас розвиваються від одного життя до іншого, є невидимими зв’язками, що з’єднують кожне з наших існування, про які пам’ятає тільки наша душа.
Віктор Гюго: Коли я зійду в могилу, я зможу сказати, як багато інших: Я закінчив свою працю, але я не зможу сказати: Я закінчив своє життя. Наступного ранку моя праця почнеться знову. Могила — не глухий кут, вона — перехід. Вона закривається в сутінки. І знову відкривається на світанку.
Густав Флобер: Мені здається, я існував завжди. Я ясно бачу себе у різні часи історії, що займається різним ремеслом, людиною з різною долею.
Артур Конан Дойль: Коли ставить питання, де ми були перед тим, як були народжені, відповідь говорить: у системі повільного розвитку на шляху реінкарнацій з довгими інтервалами відпочинку між ними.
Генрі Форд: Геніальність – це досвід. Дехто думає, що це дар чи талант, але насправді це продукт довгого досвіду перебування у попередніх життєвих втіленнях. Коли я відкрив для себе переродження, час перестав бути обмеженим.
Карл Юнг: Я можу цілком виразно уявити, що я жив у минулих століттях. Мабуть, багато з поставлених переді мною питань залишилися невирішеними. Ось чому я народжуся заново, щоб колись відповісти на всі запитання.
Карма – це еволюція. Ми були і завжди будемо. Гени передаються з однієї форми життя до іншої, так було і так буде.
Бернард Вербер у романі «Танатонавти» вельми оригінально описав світ, яким померлі йдуть на суд архангелів для подальшої реінкарнації, і «схему» отримання штрафних і преміальних очок при зважуванні душі. Щоб покласти край циклу реінкарнацій і стати мудрецем, потрібно було набрати 600 плюсових очок за останнє перебування на Землі.
Штрафні очки нараховувалися за:
Брехня: від — 10 до — 60 очок
Наклеп: від — 10 до — 70 очок
Приниження: від — 100 до — 400 очок
Не надання допомоги людині в небезпеці: від — 100 до — 560 очок
Жорстокість по відношенню до людини: від — 500 до — 1450 очок.
Преміальні очки нараховувалися за:
Подарунок у особистих інтересах: від +10 до +50 очок
Чистосердечний подарунок: від + 10 до + 90 очок
Доставлення радості оточуючим: від + 10 до + 100 очок
Допомога людині у небезпеці: від + 100 до + 270 очок
Створення шедевра мистецтва: від +100 до +410 очок
Оригінальна ідея, що сприяє прогресу: від + 100 до + 450 очок.
Ті, які не набрали 600 плюсових очок, зрозуміло, перевтілювалися, і їхня нова реінкарнація нічого не знала про своє минуле життя.
Карма – це еволюція. Ми були і завжди будемо. Гени передаються з однієї форми життя до іншої, так було і так буде. Потрібно якнайбільше усвідомлювати цей процес і вдосконалюватися, бути якомога щасливішими, і допомагати іншим бути щасливими.
Як по «мосту часу», ми переходимо з одного життя в інше, наші долі переплітаються, між усіма нами існує невидимий взаємозв’язок, який тягнеться крізь простір і час, і ніколи не обірветься.
