Пам’ятки Стародавнього Києва. Частина V. Поділ

Продовження статті «Найвидатніші пам’ятки Стародавнього Києва. Частина I»

СТАРОДАВНІЙ ПОДІЛ

Поділ — один з найцікавіших і найстародавніших районів Києва. Поблизу схилів Богуславського узвозу розташовувалася давня, відома на весь світ пам’ятка часів палеоліту – Кирилівська стоянка, відкрита і досліджена у 1893 році археологом Вікентієм Хвойкою.

Знаходилось древнє поселення на Подолі  на 20-метровій глибині глини та мало площу 1000 м². Тут знайдено рештки понад 60 мамонтів, кістки носорогів, зуби печерного ведмедя та лева. Матеріальна культура Кирилівської стоянки відповідає осокорівсько-рогалицькій культурі Наддніпрянщини та південного сходу України.

Поділ заслужено вважають одним із найпопулярніших та найстаріших районів Києва. Його назва походить від старослов’янської «по долу» – низинна місцевість, у долині Дніпра. Це дійсно найбільш низька і рівнинна територія Києва, яка оточена горами – Старокиївською i Замковою та схилами Хоревиці і Щекавиці.

Головна площа Подолу – Контрактова виникла ще за часів Київської Русі.  Назва «Контрактова площа» виникла через те, що купці Києва укладали контракти саме на цій площі, а наприкінці XVIII ст. тут щорічно проходили міжнародні контрактові ярмарки. Сюди приїздили комерсанти з Австралії, Італії, Греції, Польщі.

Про церкву Богородиці Пирогощої згадував у ХІІ сторіччі автор «Слова о полку Ігоревім». 

На Подолі немало храмів і монастирів (колишніх і діючих нині). Флорівсько-Вознесенський монастир один із найстарших, найбільших і найцікавіших. Він є невід’ємною частиною краєвиду Подолу.

Старий Поділ — це справжній скарб легенд, містики й історичних нашарувань, де кожна вуличка дихає минулим.

 ЛЕГЕНДИ ПОДОЛУ

Річка Почайна — місце Хрещення Русі

За переказами, саме тут князь  Володимир Святославич у 988 році охрестив киян. Почайна протікала там, де нині вулиця Почайнинська.

Церква Богородиці Пирогощої
Її назва походить від ікони, привезеної з Візантії. За легендою, вона мала чудодійну силу. Церква була зруйнована у 1930-х, але відновлена у 1998 році.

Фонтан Самсон
Перша гідротехнічна споруда Подолу, збудована у XVIII столітті. За легендою, вода з нього мала цілющі властивості.

Легенда про Подільські Портали Часу

Кажуть, що на Подолі існує сім невидимих порталів часу, розкиданих між старими церквами, арками і підземеллями. Вони відкриваються лише тим, хто не просто проходить повз, а чує шепіт каменю і знає справжнє ім’я Києва, яке не записане в жодному літописі.

Походження легенди

У ніч великої пожежі 1811 року, коли Поділ палав, семеро монахів з Києво-Могилянської академії провели ритуал, щоб зберегти пам’ять міста. Вони закодували фрагменти часу у дзеркалах, воді, тінях і звуках. З того часу портали стали частиною міського ландшафту, але їх бачать лише ті, хто шукає не історію, а міф.

Як знайти портал

• Фонтан Самсон — якщо випити воду опівночі, можна побачити відблиск минулого.
• Церква Миколи Притиска — її дзвін звучить інакше в день літнього сонцестояння.
• Житній ринок — під ним, кажуть, є камінь з вирізаним знаком, що відкриває портал у часи князя Аскольда.
• Почайнинська вулиця — якщо пройти її зі свічкою, не озираючись, можна почути голоси тих, хто хрестився в Почайні.

Той, хто пройде крізь портал, не просто бачить минуле — він може змінити один спогад, повернути втрачене ім’я або знайти відповідь, яку не дає жодна книга. Але є умова: не можна забирати нічого з собою, окрім знання…