Загадка Фатегпур-Сікрі – міста-привида.

Фатегпур-Сікрі був придуманий Акбаром, побудований Акбаром і закинутий Акбаром.
Фатегпур-Сікрі — місто-привид — давня столиця Імперії Великих Моголів (1571-1585 роках), під час правління Акбара I, більш відомого як Акбар Великий — третього падишаха Імперії Великих Моголів, онука Бабура.

Акбар Великий — прямий нащадок Тамерлана, син Насір-ад-діна Мухаммад Хумаюна — першого імператора Великих Моголів, в 14 років був проголошений шахіншахом — Царем царів. Справжнім правителем він став лише через 4 роки, розігнавши радників та видворивши з палацу регента Байрам-хана. Акбару знадобилося майже два десятиліття для того, щоб зміцнити свою владу та підкорити непокірних правителів Північної та Центральної Індії. Для зміцнення свого становища Акбар одружився на принцесі раджпутів.

Індійський історичний фільм «Джодха і Акбар» розповідає про те, як політичний союз імператора Великих Моголів та раджпутської принцеси Джодхі переростає у справжнє кохання. У головних ролях Рітік Рошан та Айшварія Рай.

Історія життя Акбара відповідає канонам казкового героя. Великого Акбара та місто Фатегпур-Сікрі пов’язує легенда.

У 30 років Акбар був великим імператором. Єдине, що засмучувало його — відсутність дітей. Акбар мріяв про сина-спадкоємця. Але діти його вмирали у ранньому віці. І ось до Акбара дійшла чутка, ніби недалеко від Агри живе свята людина — суфій Салім із великого роду Чешті. Імператор подався до святого, і той передбачив, що незабаром у Акбара народиться син.
Легенда свідчить, що Салім Чешті вбив свого сина, щоб його дух увійшов у тіло сина Акбара. Як би там не було, але незабаром у Акбара народився перший здоровий син. На честь суфія його назвали Салім.
Щасливий батько вирішив побудувати нову столицю Великих моголів там, де жив Салім Чешті і де дружина народила йому спадкоємця. Місто має бути просторим, неймовірно красивим і зеленим, як райське місто. Ім’я йому буде Місто Перемоги.

В 1569 році легендарний правитель імперії Великих Моголів падишах Акбар I почав поблизу Агри будівництво нової столиці Фатегпур-Сікрі — Міста перемоги. Було складено проект із плануванням широких вулиць та площ, несхожих на створене раніше в Індії. 14 років майстри зводили столицю імперії. Для будівництва столиці були запрошені найкращі майстри та архітектори з Персії та різних регіонів Індії, які створили чудові будівлі палаців, павільйонів та храмів.

Для водопостачання міста, що стояло на височині посеред безводної рівнини, було викопане штучне озеро, звідки вода подавалася в резервуари і потім розходилася містом павутинням каналів. Були у місті також підземні водосховища. Столиця Акбара за кілька років перетворилася на одне з найзеленіших міст Північної Індії.

Основним будівельним матеріалом був червоний піщаник. Інженери середньовіччя застосували цікаву технологію будівництва: матеріалом служили цілісні блоки каменю-пісковику, але працювали з ним як з деревом — просто в брилі обтісували і вирубували вікна, двері та внутрішній простір. Потім блоки скріплювали та щільно підганяли один до одного. Усі витончені вежі палацу вирізані зі шматків каменю, як із дерева. У місті є навіть будинки з мармуру.

Через 14 років з’явився Фатегпур-Сікрі — найкрасивіше місто на пагорбі, завдовжки 3 км та завширшки 1 км. З трьох сторін його оточував 11-кілометровий міський мур з 9 воротами. З четвертого боку знаходилося озеро — водосховище. Всі будівлі були зведені у строгому геометричному порядку. Палаци дружин Акбара I (у нього їх було 36) були побудовані та прикрашені відповідно до їх смаків та релігії.

Сусідство з Агрою давало місту стратегічні можливості. В Агрі знаходився арсенал, частина скарбниці та армія. У разі загрози гарем, основну скарбницю та все необхідне можна було транспортувати до Червоного форту Агри менш ніж за добу.
І раптом, через 13 років, 1585 року, Акбар залишає місто і переїжджає до Лахору. Протягом одного року Фатегпур-Сікрі спорожнів. Місто стає пустельним і занедбаним, через деякий час воно перетворюється на місто-примару.

Що ж сталося? Є ряд версій: геологічна (люди залишили місто, тому що внаслідок землетрусу пішла вода); політична (на півночі загострилася політична ситуація); духовна (помер учитель та духовний наставник імператора — Салім Чешті).

Сьогодні Фатегпур-Сікрі справляє враження добре укріпленого та доглянутого міста-примари. Тут і зараз мешкають люди, близько 30 тисяч людей. Сюди постійно йдуть прочани. Вони приходять в мечеть Джама-Масджид і до мавзолею Саліма Чишті, щоб покласти квіти і залишити тут свій клапоть тканини. Є повір’я, що якщо ви дуже хочете сина, достатньо помолитися на могилі Саліма.

Серед найвідоміших будівель Фатегпур-Сікрі:
Наубат-Хана — барабанний будинок, в якому оголошували про прибуття важливих осіб; Диван-і-Ам — зал для зустрічі правителя з громадськістю; Диван-і-Гас – зал для особистих зустрічей; Панч-Магал; Мавзолей Саліма Чешті; Джама-Масджід — мечеть, побудована в манері індійських мечетей.

Диван-і-Гас

Панч-Магал

Джама-Масджід

Мавзолей Саліма Чешті
З 1986 року стародавнє місто Фатегпур-Сікрі є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.



